33-14/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Львівської області

під головуванням судді Литвинова О.М.

за участю ОСОБА_1

розглянувши в м. Львові 14 січня 2009 року апеляцію ОСОБА_2 на постанову судді Буського районного суду Львівської області від 11 грудня 2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

зазначеною постановою

ОСОБА_1, 1940 року народження, громадянка України,

звільнена від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП, оголошено усне зауваження, провадження по справі закрито.

Суддею місцевого суду встановлено, що ОСОБА_1 11 листопада 2008 року у денний час перебуваючи в сквері, біля дитячого майданчику м. Буська пл.. Ринок 26, голосно викрикувала нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_2.

В зазначених діях ОСОБА_1 суддею були виявлені ознаки адміністративного правопорушення, передбачені ст. 173 КпАП України.

В апеляції потерпіла ОСОБА_2 ставить питання про скасування зазначеної постанови з направленням матеріалів прокурору Буського району Львівської області для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК України. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що ОСОБА_1 на протязі останніх років неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство у вчиненому не розкаялась.

Будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляції, про що є відповідні дані, в судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з’явилась. Клопотання про відкладення справи з тих чи інших підстав від останньої до апеляційного суду не надійшло. Тому апеляційним судом було прийняте рішення про розгляд справи у відсутність апелянта.

Заслухавши ОСОБА_1, яка заперечувала проти задоволення апеляції, допитавши свідка ОСОБА_3, перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає за необхідне залишити постанову без зміни, а апеляцію ОСОБА_2 - без задоволення, з таких підстав.

Висновки судді, викладені в постанові, про те, що ОСОБА_1 11 листопада 2008 року у денний час перебуваючи в сквері, біля дитячого майданчику м. Буська пл. Ринок, 26, голосно викрикувала нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_2 - не оспорюються ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_2.

Даючи пояснення в ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 зазначила, що між нею та ОСОБА_2 існують неприязні стосунки, які виникли внаслідок дій ОСОБА_2, пов’язаних с переобладнанням сусідньої з ОСОБА_1 квартири під офісне приміщення. Після чого, за твердженням останньої, між нею та подружжям ОСОБА_2 виникали конфлікти.

Допитаний свідок ОСОБА_3 зазначив, що в жовтні 2008 року чув як ОСОБА_2 кричала на ОСОБА_1, а після, чоловік ОСОБА_2, погрожував останній розправою.

Наведене свідчить про те, що дії ОСОБА_1 були обумовлені довготривалими неприязними стосунками з Лукащуками, відбувалися в громадському місці в присутності інших осіб, що за відсутністю інших обов’язкових ознак кримінально карного діяння, дає підстави для погодження з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак дрібного хуліганства.

За такими обставинами в суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття адміністративної справи зі скеруванням матеріалів прокурору для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України.

Що стосується рішення суду про закриття справи з оголошенням ОСОБА_1 усного зауваження - то це рішення суддя мотивував в постанові. Крім того, апелянт у своїй скарзі не вимагає від апеляційного суду про скасування рішення судді саме з мотивів неправильного застосування ст. 22 КУпАП та не ставить питання про постановления нового рішення з накладенням на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП.

Враховуючи наведене апеляційний суд дійшов до висновку про необхідність залишення рішення судді місцевого суду без зміни, а апеляції ОСОБА_2 - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

постанову судді Буського районного суду Львівської області від 11 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_2 - без задоволення.