Справа № 22Ц-844

Категорія 41

Головуючий в 1 інстанції Рудніченко О.М.

Доповідач в 2 інстанції Юровська Г.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Юровської Г.В.,

суддів Голуб С.А., Волохова Л.А.,

при секретарі Рудзінській А.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Ворзельської селищної ради про визнання недійсними державних актів на право власності на землю.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2008 році ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2 створює йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка належить йому на праві власності, а тому просив зобов’язами відповідача усунути перешкоди в користуванні, а саме демонтувати огорожу, встановивши її відповідно до межових знаків.

ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом, посилаючись на те, що державні акти на його та ОСОБА_3 ділянки виготовлені з помилками, тому їх слід визнати недійсними.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28 листопада 2008 року позов ОСОБА_3 задоволено. Постановлено усунути перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку АДРЕСА_1, зобов’язано ОСОБА_2 демонтувати огорожу, встановлену на земельній ділянці АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, встановивши її у відповідності із визначеними межовими знаками.Стугнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1523 грн. 68 коп. судових витрат. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_3 відмовити в задоволенні позовних вимог, а його позов про визнання недійсними державних актів на право власності на землю задовольнити, посилаючись на порушення вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 14 листопада 1998 року ОСОБА_3, належить на праві власності 1/4 частина будинку АДРЕСА_1.

Рішенням 19 сесії XXIV скликання Ворзельської селищної ради від 16.03.2004 і оку №584-19-ХХІУ для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд позивачу була передана у власність ділянка, що розташована по АДРЕСА_1 площею 0,0750 га, для ведення особистого селянського господарства земельна ділянка площею 0,1367 га.

При приватизації ОСОБА_3 земельної ділянки земельно-кадастровим бюро м. Ірпеня був виготовлений кадастровий план та визначені межі, земельної ділянки. 28 березня 2008 року комісією Ворзельської селищної ради був складений акт про встановлення межових знаків земельної ділянки в кількості 8 шт., які передані позивачу на зберігання.

ОСОБА_2 відповідно до рішення № 500-16-ХХІУ від 12.12.2003 року ХУІ сесії ХХІУ скликання Ворзельської селищної ради Київської області передано у приватну власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку площею 0,1477 га за адресою АДРЕСА_2 в Існуючих межах. ОСОБА_2 є власником земельної ділянки АДРЕСА_2, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_3

На протязі останнього часу між сторонами існує спір з приводу суміжного землекористування.

Оскільки ОСОБА_2 в порушення меж, визначених кадастровим планом, встановив огорожу на території земельної ділянки позивача, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 і правильно прийшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання державних актів недійсними

Посилання в апеляційній скарзі на неправильність встановлення меж спростовуються матеріалами справи, в тому числі матеріалами перевірок за заявою ОСОБА_3, кадастровими планами земельної ділянки №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2, актом про передачу на зберігання встановлених межових знаків(а.с. 10), актом від 25.06.2000 соку, актом від 25.11.2003 року, актом від 19.04.2008 року, показами свідків, іншими доказами по справі.

Належних та допустимих доказів того, що державні акти на право власності на землю видані з порушенням вимог закону ОСОБА_2 суду не надав.

Інші доводи апеляційної скарги є необгрунтованими і такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без зміни.

Керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.