Справа № 22-ц-576-ф/09
Головуючий в першій інстанції Суддя Трубніков Ю.Л.
суддя-доповідач Авраміді Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
Головуючого, судді Моісеєнко Т.І.,
суддів Авраміді Т.С, Іщенка В. І.,
при секретарі Алієвій Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії заяву ОСОБА_3 про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Ленінського районного суду АР Крим від 15 вересня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Ленінського колективного сільськогосподарського комбікормового підприємства про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 18 березня 2008 року -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Ленінського колективного сільськогосподарського комбікормового підприємства, у якому просив визнати договір купівлі продажу комплексу будівель, укладений між сторонами 19 червня 2006 року дійсним та на підставі його визнати за ним право власності на вказаний комплекс будівель, що складається з: автовагової інв. № 4, автовагової інв. № 867а, автогаража інв. № 6, адміністративного корпусу інв. № 547, будівлі маслоцеха інв. № 0489, будівлі млину інв. 13, комбікормового цеху інв. № 1, котельні інв. № 3, матеріально-технічного складу інв. № 519, місця для відпочинку, місця для паління, накопичувально-розвантажного вузлу комбікормового цеху інв. № 1а, огорожі інв. № 19, відділення по ремонту агрегатів а/м автогаража інв. № 6а, пожежного резервуару інв. №21., прийомо-визировочної лабораторії інв. № 518, прийомо-розвантажного вузлу маслоцеху інв. №0489а, прийомо-розвантажного вузлу елеватору інв. № 814а, прохідної інв. № 5, столярного відділу заводу, трансформаторної підстанції інв. № 7, вбиральні, сховища фуражного зерна інв. № 490, цеха зберігання та підробітки фуражного зерна, цеха переробки муки, цеха виробництва дрожів, елеватора інв. № 814, а також з інженерних та інших технічних комунікацій, які забезпечують життєдіяльність комплексу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ним та Ленінським колективним сільськогосподарським комбікормовим підприємством 19 червня 2006 у простій письмовій формі був укладений договір купівлі - продажу вищевказаного комплексу будівель. Свої зобов’язання встановлені цим договором він виконав, однак відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного договору, що ОСОБА_4 вважає за порушення своїх прав.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 15 вересня 2006 року позов задоволено.
1 листопада 2007 року ОСОБА_3 як в.о. директора Ленінського колективного сільськогосподарського комбікормового підприємства звернувся до суду з заявою про перегляд вказаного рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Заява мотивована тим, що при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до Ленінського колективного сільськогосподарського комбікормового підприємства про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності, суду першої інстанції не були відомі обставини, які мають істотне значення та вплинули б на рішення суду, а саме: про те, що рішенням Господарського суду АР Крим Ленінське колективне сільськогосподарське комбікормове підприємство було визнано банкротом та стосовно підприємства була відкрита ліквідаційна процедура, у зв’язку з чим укладення договорів по відчуженню майна банкрота допускалося в порядку, передбаченому розділом Ш Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 18 березня 2008 року у задоволені заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_3 як в.о. директора Ленінського колективного сільськогосподарського комбікормового підприємства подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, а також скасувати рішення Ленінського районного суду АР Крим від 15 вересня 2006 року у зв’язку з нововиявленими обставинами.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування обставин які мають значення для справи. На думку апелянта суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги доводи заявника про те, що укладення між сторонами договору, який судом визнаний дійсним, суперечить Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
В запереченнях ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без розгляду, а ухвалу Ленінського районного суду без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Відмовляючи у задоволені заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Ленінського районного суду АР Крим від 15 вересня 2006 року у зв’язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що ті обставини, на які посилається заявник не є нововияленими і не можуть бути підставою для перегляду рішення.
З таким висновком погоджується колегія судів, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до положень ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв’язку з нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Як на таку обставину ОСОБА_3 посилається на те, що під час даної справи суду першої інстанції не було відомо про існування рішення Господарського суду АР Крим, яким стосовно Ленінського колективного сільськогосподарського комбікормового підприємства була відкрита ліквідаційна процедура, у зв’язку з чим укладення договорів по відчуженню майна банкрота допускалося в порядку, передбаченому розділом 111
Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Проте, як вбачається з матеріалів справи вказані обставини були відомі суду, що підтверджується наявністю в матеріалах справи копії ухвали судді господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2006 року про продовження строку ліквідаційної процедури Ленінського колективного сільськогосподарського підприємства, яке постановою господарського суду АР Крим від 17 червня 2005 року визнано банкротом (а.с. 26), яка була досліджена судом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що рішення Ленінського районного суду АР Крим від 15 вересня 2006 року ухвалене по неповно з’ясованим обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, оскільки укладення між сторонами договору суперечить ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не заслуговують уваги, оскільки зазначені обставини не є згідно положень процесуального законодавства підставою для перегляду рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування або зміни ухвали суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги, та залишення оскаржуваної ухвали суду без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303,312 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 18 березня 2008 року - відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 18 березня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту ЇЇ проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.