Справа № 22-ц-487/09 р.
Головуючий у першій інстанції - Поєдинок І.А.
Доповідач - Шаповалова О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року лютого місяця 11 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Дралла І.Г.,
суддів - Іващенко В.В., Шаповалової О.А.,
при секретарі - Постіковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енвірон» на ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 жовтня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енвірон» про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
30.09.2008 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енвірон» про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що його з відповідачем пов’язували правовідносини з приводу оренди приміщення, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. К. Маркса/ вул. Павленка/ вул. К. Лібк-нехта, 51/22/38, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Енвірон». ТОВ «Енвірон» у особі його директора розповсюджує відносно нього недостовірну інформацію, яка спричинила йому моральну шкоду, оцінену ним у сумі 10000 гривен.
30.09.2008 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення його позову до ТОВ «Енвірон» про відшкодування моральної шкоди, в якій просив негайно, без повідомлення відповідача, накласти арешт на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Енвірон», розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. К. Маркса/ вул. Павленка / вул. К. Лібкнехта, 51/22/38, зобов’язавши відповідача не вчиняти дій щодо ремонту, перепланування, руйнування, демонтажу, зносу відносно зазначеного майна, а також заборонити купівлю-продаж, дарування та інше.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 02 жовтня 2008 року заява ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволена частково. Накладений арешт на підвальне приміщення загальною площею 140 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. К. Маркса/ вул. Павленка / вул. К. Лібкнехта, 51/22/38, котре належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Енвірон».
На зазначену ухвалу суду ТОВ «Енвірон» у особі генерального директора Григоряна Н.М. подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 жовтня 2008 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з’явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надіслав до суду телеграму про те, що він перебуває на лікуванні, у зв’язку з чим просив відкласти розгляд справи. Обговоривши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення. Раніше справа призначалася для розгляду в апеляційному порядку 21.01.2009 р., однак розгляд справи було відкладено за клопотанням позивача у зв’язку з неможливістю його явки до суду через хворобу. Надані позивачем у судове засідання 11.02.2009 р. відомості про його хворобу не мають належного медичного підтвердження. Крім того, у суді першої інстанції він мав представника, який був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції і мав можливість прийняти участь у розгляді справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення представників відповідача, які підтримали апеляцію та просили ухвалу суду першої інстанції скасувати і відмовити у забезпеченні позову, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає її такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
При вирішенні клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв’язку з чим частково задовольнив заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на підвальне приміщення загальною площею 140 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. К. Маркса/ вуя. Павленка / вул. К. Лібкнехта, 51/22/38, котре належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Енвірон».
Колегія суддів, проаналізувавши доводи, наведені в ухвалі суду першої інстанції, дійшла висновку, що зазначена ухвала підлягає скасуванню, з постановлениям нової ухвали про відмову в забезпеченні позову.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Передбачені законом види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду. Із змісту ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України слідує, що застосування заходів забезпечення позову є правом, а не обов’язком суду, і застосовується лише у разі необхідності. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Такі вимоги встановлені законодавцем, оскільки безпідставне вжиття заходів забезпечення позову може привести до порушення прав і законник інтересів інших осіб.
Саме для цього закон передбачає, що у заяві про забезпечення позову повинні бути зазначені певні обставини (ч. 2 ст. 151 ЦПК України), тобто, вона повинна містити обгрунтування вжиття заходів забезпечення позову.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн.
Згідно з роз’ясненнями, викладеними в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Із поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що, на думку позивача, відповідач ТОВ «Енвірон» не буде виконувати рішення суду по справі у разі задоволення його позовних вимог. Однак такий довід позивача грунтується на припущеннях, доказів цього відповідно до ст. ст. 10,60 ЦПК України ним не надано. Суд першої інстанції, розглядаючи заяву про забезпечення позову, на цю обставину уваги не звернув та не дав їй належної правової оцінки.
На порушення вимог, зазначених в ст. 210 ЦПК України, суд взагалі не обгрунтував прийняте ним рішення, не зазначив, в чому полягає необхідність забезпечення позову. Суд також не звернув увагу на те, що даний спір є спором немайнового характеру, і взагалі не обговорив доцільність застосування заходів забезпечення позову, яке призведе до обмеження прав власника.
Проаналізувавши доводи суду першої інстанції, наведені у обгрунтування підстав для забезпечення позову, дослідивши наявні по справі докази, колегія суддів дійшла висновку, що в умовах розгляду даної справи невжиття заходів забезпечення позову у разі задоволення позовних вимог не зможе утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів доводи апелянта про безпідставність вжиття заходів забезпечення позову визнає обґрунтованими і вважає за необхідне у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Керуючись статтями 303,304,307, п.2 ст. 312,313-315,317,319,325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ «Енвірон» у особі генерального директора Григоряна Н.М. задовольнити.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 жовтня 2008 року про забезпечення позову - скасувати.
Ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.,
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.