Справа №22-978/09

Категорія:- 45

Головуючий у 1-й інстанції Мусієвський В.Є.

Доповідач в апел. інстанції Кіт І.Н.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Каблака П.І.

суддів: Кота І.Н., Крайник Н.П.

при секретарі: Гарванко М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2008 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін на підтримання доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2008 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - земельної ділянки площею 1000 кв. метрів у АДРЕСА_1

Рішення суду оскаржила позивачка. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та невідповідність викладених у ньому висновків дійсним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що поза увагою та належною оцінкою з боку суду залишився беззаперечно встановлений факт, що станом на час прийняття Пустомитівського міською радою 12.05.1994р. свого рішення № 228 про надання відповідачеві спірної земельної ділянки для її забудови, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, а відтак набута у шлюбі земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя, яка підлягає поділу між сторонами.

Просить оскаржуване рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову в повному його обсязі.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та перед’явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги оскільки ухвалене рішення відповідає належно перевіреним доказам та повно з’ясованим обставинам справи про дійсні права й обов’язки сторін, а також вимогам ст. 60 СК та ст. 116 ЗК України.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, районний суд обґрунтовано виходив з того, що земельна ділянка була передана безоплатно в приватну власність тільки одному з колишнього подружжя, а саме - ОСОБА_3- без залучення коштів подружжя. На спірній земельній ділянці відсутні будь-які будівлі, а тому ця земельна ділянка не може бути спільною сумісною власністю подружжя (а.с. 3,4, 10,11) .

Зазначений висновок є правильним, відповідає матеріалам справи й вимогам закону.

Так, відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Виходячи із змісту ст. 60 СК України слід дійти висновку, що режим спільної сумісної власності щодо майна, набутого подружжям за час шлюбу, встановлюється в разі, коли майно було набуте, тобто придбане або створене за рахунок спільних коштів подружжя чи їх спільної праці або передане їм у спільну сумісну власність безоплатно з підстав, передбачених законом.

Оскільки судом встановлено, що земельна ділянка передана безоплатно в приватну власність лише ОСОБА_3, а не в спічьну сумісну власність подружжя й спільні кошти подружжя не залучались із метою її освоєння, зазначена земельна ділянка подружжям не забудована, то висновок районного суду про те, що ця земельна ділянка не є спільною сумісною власністю подружжя, відповідає матеріалам справи та вимогам закону й колегія суддів апеляційного суду повністю з ним погоджується.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу оскільки вони цих висновків суду не спростовують. Разом з тим, з мотивувальної частини судового рішення слід виключити посилання на пропуск позивачкою строку позовної давності, оскільки суд відмовив у задоволенні позову за його безпідставністю, що відповідно виключає можливість одночасної відмови й за пропуском строку звернення до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303,307,308,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2008 року залишити без змін, виключивши з його мотивувальної частини покликання на пропуск позивачкою строку звернення до суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.