Справа № 22-ц-608-Ф/09

Головуючий суду першої інстанції Хожаінова О.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.

УХВАЛА

3 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого - судді Ломанової Л.О.,

суддів Кустової І.В., Притуленко О.В.

при секретарі Рєзниченку А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про видачу судового наказу за вимогою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 27 лютого 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року представник ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 201,68 грн. та понесених із зверненням до суду судових витрат.

Заява мотивована порушенням наявного письмового договору про видачу кредиту, укладеного між сторонами 25 вересня 2006 року.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 27 лютого 2009 року відмовлено у прийнятті зазначеної заяви з підстав, передбачених статтею 100 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки із заяви та поданих документів вбачається спір про право.

На вказану ухвалу суду заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані порушенням судом норм процесуального права, якими регулюється видання судового наказу, а також порушенням норм матеріального права. Зокрема, у скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у прийнятті заяви, оскільки вимоги заявника ґрунтуються на правочині, який укладений сторонами в письмовій формі, з наданих суду документів про видачу судового наказу не вбачається спору про право, оскільки всі вимоги заяви ґрунтуються на відповідних пунктах договору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. При цьому частиною 1 статті 100 Цивільного процесуального кодексу України встановлений виключний перелік підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Дійсний і неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили. Тому у випадку розгляду безспірної вимоги з договору, який містить умову про неустойку, коли неустойка належним чином обчислена, про що свідчать додані до заяви документи, суд не повинен відмовляти стягувачу у видачі судового наказу. Аналогічно слід вирішувати питання стосовно стягнення процентів та комісії.

З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладений в письмовій формі кредитний договір від 25 вересня 2006 року на суму 2 260,70 грн., в якому передбачені всі істотні умови, в тому числі сплата відсотків за порушення зобов’язань по погашенню за кредитно-заставним договором користування кредитом у розмірі 6,00 % на місяць від суми непогашеної заборгованості, а також штраф у розмірі 500 грн. і 5% від суми позову за несплату заборгованості більш ніж на 30 днів (а.с. 3-6). За несвоєчасне виконання зобов’язань договору нараховується пеня в розмірі 0,15 процентів від суми непогашеної заборгованості (а.с. 6).

Відтак, висновки суду першої інстанції про те, що з заяви ЗАТ КБ «ПриватБанк» вбачається спір про право, у зв’язку з наявністю вимог щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором, заборгованості по відсоткам за користування кредитом та судового штрафу є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 4 частини 2 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 312, пунктом 6 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 27 лютого 2009 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.