Справа № 22-ц-708-ф/09
Головуючий в першій інстанції Суддя Муратова Ж.А.
суддя-доповідач Авраміді Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
Головуючого, судді Моісеєнко Т.І.,
суддів Авраміді Т.С., Полянської В. О.,
при секретарі Алієвій Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 березня 2009 року -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просила стягнути з останньої матеріальну шкоду у розмірі 3624 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 5 липня 2008 року з вини відповідачки, яка є власником квартири АДРЕСА_1, відбулося залиття її квартири, що розташована поверхом нижчі, чим була спричинена вищевказана матеріальна шкода.
ОСОБА_3 з позовом не погодилась та звернулася до суду з зустрічним позовом у якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 5000 грн., моральну шкоду у розмірі 2000 грн., та зобов’язати ОСОБА_2 демонтувати встановлене нею в квартирі уловлюючий пристрій в системі каналізації.
Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 в системі каналізації своєї квартири самовільно встановила уловлюючий пристрій «кішка», в результаті чого відбувається засмічення каналізації і каналізаційні води через унітаз піднімаються і затоплює квартиру відповідача, що спричиняє вищезазначену шкоду.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 19 березня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено стягнуто на її користь з ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 3624 грн. та судові витрати у сумі 531 грн. Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Зобов’язано ОСОБА_2 демонтувати встановлений нею в системі каналізації квартири уловлюючий пристрій. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування з ухваленням нового про часткове задоволення позову ОСОБА_2 в сумі 44 гривні та задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування обставин, які мають значення для справи, не відповідність висновків суду фактичнім обставинам справи та надання неналежної оцінки доказам.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що з вини відповідачки ОСОБА_3, яка є власником квартири АДРЕСА_1, 05 липня 2008 року сталося залиття квартири АДРЕСА_2, власником частки якої є позивачка ОСОБА_2, внаслідок чого остання зазнала матеріальної шкоди в сумі 3624 гривень, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь позивачки.
За тих підстав, що ОСОБА_2 встановлений в системі каналізації уловлюючий пристрій «кошка», установка якого не передбачена будівельними нормами, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог щодо демонтажу зазначеного пристрою.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок залиття її квартири, суд першої інстанції виходив з того, що остання не довела факт залиття належної їй квартири з вини позивачки, та як наслідок цього завдання матеріальної та моральної шкоди.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтується на законі.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2. Поверхом вище розташована квартира АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3
Відповідне до вимог ст. 177 ЖК України громадяни зобов’язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об’єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під’їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування.
Статтею 179 ЖК України встановлено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, положеннями яких встановлено зобов’язання власника квартири проводити ремонт квартири - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання.
Проте як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 покладені вищенаведеними нормами зобов’язання не виконала, проявивши недбалість, не усунула протікання труби, яке сталося після їх встановлення відповідачем у квартири та не повідомила вчасно про це компетентні органи, внаслідок чого 5 липня 2008 року сталося залиття квартири ОСОБА_2, що спричинило матеріальну шкоду позивачу.
Зазначені обставини підтверджені матеріалами справи, зокрема з актом, затвердженого начальником ЖЕУ-6, яким встановлено причину залиття квартири позивачки - винна поведінка ОСОБА_2 (а.с. 11).
Доводи апеляційної скарги про те, що затоплення могло статися за виною мешканців квартир, розташованих вище квартири відповідачки, спростовуються матеріалами справи, а також поясненнями відповідачки ОСОБА_3,, яка не заперечувала в судовому засіданні того факту, що к її квартири відбулося протікання труб, яке було усунуто вже після того, яка сталося залиття квартири позивачки.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з висновку будівельно - технічної експертизи від 24 лютого 2009 року №3255, згідно якого шкода завдана ОСОБА_2 залиттям її квартири складає 3624 грн. (а.с. 42-52).
Аналіз зібраних по справі доказів, які всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо досліджені судом з додержанням правил належності доказів та допустимості правил доказування, враховуючи достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з вини відповідачки відбулося залиття квартири позивачка, внаслідок чого остання зазнала матеріальної шкоди в розмірі 3624 гривень.
Доводи ОСОБА_3, про те що вказаний розмір матеріальної шкоди не відповідає дійсності, не заслуговує уваги, оскільки відсутні підстави для незгоди з вищевказаним висновком експерта та він в цілому узгоджується з іншими матеріалами справи.
Та обставина, що в Акті ЖЕУ-6 м. Керчі від 31 липня 2008 року зазначено, що при візуальному огляді встановлено, що шпалери мокрі та відшарувалися лише в коридорі та туалеті, не може безумовно свідчити про відсутність інших пошкоджень в квартири у наслідок її залиття, зазначених у висновку експертизи.
Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для задоволення позову ОСОБА_2, доводи апеляційної скарги про безпідставність рішення суду спростовуються вищенаведеним.
Відмовляючи у задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяні залиттям її квартири, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не довела суду про те, що мало місце залиття її квартири, що це залиття відбулося з вини ОСОБА_2, і що в результаті залиття була спричинена шкода.
З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він зроблений на підставі ретельно вивчених доказів, яким надана оцінка у відповідності зі ст. 212 ЦПК України згідно якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так матеріали справи не містять переконливих фактичних даних, які б свідчили про наявність обставин, на які посилається ОСОБА_3, обґрунтовуючи вищевказані позовні вимоги.
Згідно висновку будівельно - технічної експертизи від 24 лютого 2009 року №3255 встановити факт залиття квартири АДРЕСА_1 та пошкодження, яки виникли внаслідок цього не представляється можливим (а.с. 42-52).
Між тим відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги про те, що факт спричинення матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_2 підтверджується довідкою з місця проживання про те, що 1 березня 2008 року ОСОБА_3 визвалася аварійна машина та копіями заяв до ЖЕУ-6 м. Керчі не заслуговують уваги, оскільки на підставі цих фактичних даних неможливо встановити обставин, які б свідчили про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди.
За таких обставин висновок суду про те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження відшкодування матеріальної та моральної шкоди є обґрунтований та таким, що відповідає вимогам закону.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування чи зміни рішення суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, фактичні обставини, належно оцінив докази, надані сторонами та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги відповідачки і залишення без змін рішення суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303,307,308,313,314,315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 березня 2009 року - відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 березня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.