33-300/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2009 року м. Львів

Суддя апеляційного суду Львівської області Гаврилов В. М., з участю прокурора Заярського В. С, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 10.04.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. п. «а», «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень в дохід держави.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, являючись державним службовцем, сприяв, використовуючи своє службове становище, СПД-ФО «ОСОБА_3.» у здійсненні ним підприємницької діяльності шляхом неправомірного проведення передоплати бюджетних коштів вказаній фізичній особі, подавши при цьому у органи держказначейства недостовірну та неповну інформацію, що призвело до фактичного безвідсоткового кредитування підприємця за рахунок бюджетних коштів.

На постанову судді Бабієм Г. Я. було подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за п.п. «а», «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зокрема в скарзі покликається на те, що він не вчиняв дій, передбачених п.п. «а», «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», оскільки передоплата коштів була здійснена на підставі угоди, укладеної поміж відділом освіти та СПД-ФО ОСОБА_2 за № 256 від 26.08.2008 року та додатків до неї, один з яких передбачає проведення передоплати. Окрім цього, основною угодою не передбачено наявність накладних, а лише виставлених Постачальником рахунків, які і є підставою для проведення передоплати. Даний факт підтверджується також Листом-роз’ясненням Державного казначейства України за № 15-06/2339-17869 з приводу застосування постанови КМУ від 09.10.2006 року № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», з якого вбачається, що якщо видатки здійснюються безпосередньо головним розпорядником бюджетних коштів, то дозволи, передбачені постановою надавати не потрібно.

Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані про незаконне одержання ним матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, що є обов’язковими кваліфікуючими ознаками щодо вмінених йому пунктів.

Розглянувши матеріали справи № 3-978/09 р. Галицького районного суду м. Львова та доводи скарги, міркування прокурора Заярського В. С щодо законності постанови місцевого суду, вважаю, що постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 10.04.2009 року слід скасувати виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 сприяв СПД-ФО «ОСОБА_2 В.» у здійсненні ним підприємницької діяльності шляхом неправомірного проведення передоплати бюджетних коштів вказаній фізичній особі, подавши при цьому у органи держказначейства недостовірну та неповну інформацію.

Разом з тим, за змістом п. «а» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» сприяння фізичній особі у здійсненні нею підприємницької діяльності має місце у випадку, коли посадовець, протиправно використовуючи своє службове

становище, будь-яким чином надає допомогу, підтримку підприємцю у здійсненні такої діяльності, створює відповідні умови для її здійснення, зокрема, сприяє підприємцеві в одержанні ліцензії, сертифіката в обхід встановленого законодавством порядку, у реєстрації та перереєстрації фірми, у передачі споруд і т. д. Склад цього правопорушення є лише тоді, коли особа вчиняє дані дії з метою одержання за це сприяння матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, будь-яких таких чи подібних дій, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 сприяв СПД-ФО «»ОСОБА_2 В.» у здійсненні ним підприємницької діяльності, ні судом, ні органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, не встановлено.

Окрім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 у даному конкретному випадку мав на меті одержання за це сприяння матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Тому висновок судді про те, що ОСОБА_1 допустив порушення спеціального обмеження, передбаченого п. «а» ч. 1 ст. 5 Закону, а саме корупційне сприяння, визнано необгрунтованим.

У тому ж разі, коли особа, уповноважена на виконання функцій держави, неправомірно розпоряджається державними коштами в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб, відповідальність (за умови доведеності) може наставати за іншими нормами чинного законодавства.

Окрім цього, при притягненні ОСОБА_1 до відповідальності за п. «г» ч. 1 ст. 5 даного Закону, а саме за подання неповної та недостовірної інформації, судом не було взято до уваги те, що відповідальність за цією нормою може наставати лише за умови, коли суб’єкт правопорушення, отримавши запит фізичної чи юридичної особи надати йому інформацію, якою він володіє в силу займаної посади і надання якої передбачено правовими актами, умисно надає її неповну чи недостовірну.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, будь-якого запиту, з приводу якого ОСОБА_1 повинен був надати інформацію як службова особа, на його адресу не надходило.

У даному випадку як і при кваліфікації дій ОСОБА_1 за п. «а» ч. 1 ст. 5 Закону, порушення спеціального обмеження, передбаченого п. «т» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» судом не встановлено.

За таких обставин рішення судді про винність ОСОБА_1 у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого п.п. «а», «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» як незаконне слід скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу корупційного правопорушення. Керуючись ст. 294 КУпАП.

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 задоволити.

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 10 квітня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за п. п. «а», «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» скасувати, а провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу корупційного правопорушення.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.