Справа № 22-ц-575-Ф/09

Головуючий суду першої інстанції Зверев Г.С.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії у складі:

Головуючого, судді Моісеєнко Т.І.,

суддів Іщенка В.І., Авраміді Т.С.,

при секретарі Алієвій Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 16 лютого 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що незаконними діями співробітників Ленінського РЕМ АР Крим ОСОБА_3 були спричинені матеріальні збитки та моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 20000 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 27 січня 2009 року позовну заяву ОСОБА_3 було залишено без руху і до 11 лютого 2009 року надано строк для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору, зазначення розміру матеріального збитку завданого позивачу діями відповідачів, надання документів на підтвердження спричинення моральної шкоди, а також зазначення місця проживання відповідачів.

Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 16 лютого 2009 року позовну заяву ОСОБА_3, у зв’язку з не усуненням зазначених недоліків визнано неподаною та повернуто позивачеві на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою суду представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Апелянт вказує, що у строк, встановлений ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 27 січня 2009 року про залишення позову ОСОБА_3 без руху, позивачем були усунені зазначені в ухвалі суду недоліки, а також заявлене клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений позов подано з недодержанням вимог ст. 119 ЦПК України та позивач не усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, що відповідно до ст. 121 ЦПК України є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 5 лютого 2009 року на виконання вимог, викладених в ухвалі суду, представник позивача до суду подав заяву про усунення недоліків, до якої приклав повторно заяву позивача про звільнення його від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до змісту ст. 121 ЦПК України залишенню без руху та поверненню підлягають позовні заяви, які не відповідають вимогам ст. ст. 119,120 цього Кодексу. Згідно п.2 ч. 2 ЦПК України позовна заява повинна містити ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий.

Як вбачається зі змісту позовної заяви вказані вимоги ст. 119 ЦПК України позивачем виконані.

У порушення вимог ст. 168 ЦПК України судом не було вирішене заявлене позивачем клопотання щодо звільнення його від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, в заяві про усунення недоліків представник позивача зазначив, що останній є інвалідом 2 групи, на підтвердження чого до позовної заяви було прикладена довідка, що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» є підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Такі вимоги, як надання доказів вищевказаною нормою не передбачені і їх невиконання не може бути підставою для залишення позову без руху та для його повернення, оскільки ст. 119 ЦПК України вимагає лише зазначення таких доказів в позові, до того ж питання з’ясування надання доказів відповідно до положень ст. 130 ЦПК України повинно вирішуватися в попередньому судовому засіданні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства є обґрунтованими.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, які привели до порушення порядку вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, що відповідно до ст. 312 УПК України є підставою для скасування ухвали з направленням питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 312,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 16 лютого 2009 року - скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.