Справа № 22-ц-454-ф/09

Головуючий в першій інстанції Суддя Чернецька В.В.

суддя-доповідач Авраміді Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

Головуючого, судді Моісеєнко Т.І.,

суддів Авраміді Т.С, Іщенка В.І.,

при секретарі Алієвій Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченої державної допомоги, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 2 лютого 2009 року -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2007 року Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної державної адміністрації АР Крим звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченої державної допомоги у розмірі 5289,62 грн., яка була отримана відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Управлінням праці та соціального захисту населення Совєтської районної державної адміністрації ОСОБА_1 були призначені та виплачені: державна допомога по вагітності та пологах, також по догляду за дитиною до трьох років та державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям.

Однак, в ході звірки з державною податковою інспекцією було встановлено, що відповідачка отримувала вищезазначені державні виплати, розмір яких загалом становить 5289,62 грн. без достатніх на то правових підстав, шляхом подання неправдивих відомостей ОСОБА_2 про те, що вона не працює, що призвело до зайвих виплат державної допомоги та є підставою для стягнення незаконно отриманої вказаної державної допомоги з відповідача.

Рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 2 лютого 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 незаконно виплачену державну допомогу в сумі 5289,62 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування обставин, які мають значення для справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної державної адміністрації просить апеляційну скаргу відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін,

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 3 цієї ж статті ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_1 незаконно виплаченої державної допомоги у розмірі 5289,62 грн. підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте, з таким висновком не може погодитись колегія суддів, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення поширюється юрисдикція адміністративних судів.

У п. 1 ч. 1 ст. цього Кодексу справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб’єкт владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Частиною 2 ст. 50 КАС України встановлено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень, причому останні, як випливає з п. 5 ч. 4 цієї ж статті - у випадках встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

Згідно зі змістом ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» державна допомога малозабезпеченим сім’ям призначається також органами праці та соціального захисту населення.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

Аналогічні норми встановлені Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»

Відповідно типовому положенню про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року № 790 основними завданнями управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації є забезпечення у межах своїх повноважень додержання законодавства про працю, зайнятість, трудову міграцію, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення, соціальний захист та соціальне обслуговування населення, у тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно ст. 5 вказаного Положення управління має право здійснювати контроль за наданням інвалідам, ветеранам війни та праці, сім’ям загиблих військовослужбовців, сім’ям з дітьми, іншим громадянам пільг, установлених законодавством.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що вирішуваний спір є публічно -правовим, оскільки виник за участю суб’єкта владних повноважень, який реалізував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. Вимоги пред’явлені Управлінням праці та соціального захисту населення Совєтської районної державної адміністрації як суб’єктом владних повноважень і стосуються безпосередньо прав та обов’язків ОСОБА_1 як особи, що отримувала державну допомогу.

Таким чином, заявлений позов належить до компетенції адміністративних суддів, що також узгоджується з положеннями пункту 4 ст. 17, пунктом 5 частини 4 ст. 50 КАС України про те, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкту владних повноважень з позовами до громадян у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 205 ЦПК України, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

Суд першої інстанції на наявність умов для закриття провадження у справі при її розгляді уваги не звернув і провадження по справі не закрив, розглянувши справу в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

На підставі наведеного, керуючись ст. 303, ч. 1 ст. 310 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 2 лютого 2009 року - задовольнити частково.

Рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 2 лютого 2009 року -скасувати, провадження у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченої державної допомоги закрити у розмірі 5289,62 грн. -закрити.

Повідомити Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної державної адміністрації АР Крим про те, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.