Справа № 22ц-1675

Категорія 3 ?

Головуючий в суді 1-ї інст. Борисюк Р.М.

Доповідач Худяков А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2009 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Худякова А.М.,

суддів: Франовської К.С., Широкової Л.В.,

при секретарі судового засідання Назаренко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частково недійсним в 1/2 частині свідоцтв про право на спадщину за законом,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 року ОСОБА_2 звернулась в суд позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсними в 1/2 свідоцтва про право на спадщину, виданого після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року її батька ОСОБА_5- брату ОСОБА_6, та після смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 року- його синам ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відповідачам у справі. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що після смерті батька відкрилась спадщина на домоволодіння в с Івашківка Новоград-Волинського району Житомирської області, яку прийняв шляхом подачі заяви до нотаріальної контори син спадкодавця, її брат ОСОБА_6 та вона, шляхом фактичного прийняття спадщини. Після смерті брата ОСОБА_6. у 2007 році, все домоволодіння успадкували діти брата- відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, чим порушено її спадкові права.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 29 квітня 2009 року у задоволені позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду з направлення справи на новий розгляд до того ж суду, посилаючись на його незаконність і невідповідність висновків суду обставинам справи. Так, зазначає позивач, суд не дав правильної правової оцінки довідці сільської ради, якою підтверджено факт прийняття нею спадщини та показів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших, які підтвердили, що у шестимісячний термін після смерті батька вона фактично вступила у спадкові права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що 10 листопада 1996 року помер ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина на домоволодіння в с.Івашківка, Новоград-Волинського району. Спадщину прийняв син померлого-ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом від 25.07.1997 року (а.с. 29) . ОСОБА_2, дочка померлого, з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька не зверталась.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_6, після смерті якого спадщину прийняти його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, приймаючи до уваги таке.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України (в ред. 1963р.), яка була чинною на момоент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, прийняття спадщини здійснюється двома шляхами:

1) . якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном; 2) . якщо спадкоємець подав нотаріальному органу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Вказані дії мають бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Право вибору цих дій належить спадкоємцю.

Чинною на час виникнення правовідносин Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України 14.06.1994 року, передбачено що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим макйном, чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (п.113 Інструкції) .

Цією ж Інструкцією визначено перелік доказів вступу в управління чи володіння спадковим майном. До таких віднесено: запис у паспорті спадкоємця про постійну прописку у спадковому будинку в період шести місяців після смерті спадкодавця, довідка житлово-експлуатаційної організації, виконкому місцевої ради про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця та інші, або рішення суду про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини. Ці документи приймаються державним нотаріусом для видачі свідоцтва про прийняття спадщини при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Таким чином, ОСОБА_2, за умови фактичного прийняття спадщини після смерті батька, мала право подати підтверджуючі докази в нотаріальну контору і одержати свідоцтво про право на спадщину, або звернутись з заявою про встановлення факту прийняття спадщини до суду в порядку ст. 549 ЦК України.

Оскільки доказів про набуття права на спадкування позивач до суду не подала, суд правильно відмовив у позові і навів у рішенні відповідні мотиви.

Ухвалене рішення відповідає вимогам закону, передбачених законом підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 29 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.