Справа №22ц/1578

Категорія 57

Головуючий в суді 1-ї інст. Грибан І.О.

Доповідач Худяков А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 липня 2009 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Худякова А.М.,

суддів: Франовської К.С., Широкової Л.В.,

при секретарі судового засідання Назаренко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк" (далі - АКБ „Укрсоцбанк") на рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 22 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до АКБ „Укрсоцбанк" про визнання незаконними дій щодо зміни умов договору в односторонньому порядку, визнання чинними умов основного договору та зобов’язнання здійснити перерахунок надмірно сплачених коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Житомирської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк". В обґрунтування позовних вимог зазначив, що банк в односторонньому порядку змінив умови договору і підняв відсоткову ставку за договором від 28 січня 2008 року про надання невідновлюваної кредитної лінії з 14% до 22%. Не укладаючи з відповідачем додаткової угоди він сплатив нараховану суму по відсотках в розмірі 5104 грн. 70 коп. Вважаючи дії банку незаконними та такими, що порушують його права, просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо зміни умов договору в частині збільшення відсоткової ставки, визнати чинними умови договору від 28.01.2008 року в частині сплати відсотків за користування кредитом в сумі 14% річних та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок сплачених коштів шляхом зарахування надлишку суми в рахунок майбутніх платежів.

У квітні 2009 року ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги, зазначивши відповідачем у справі безпосередньо АКБ „Укрсоцбанк" (а.с. 37) .

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2009 року позов задоволено. Визнано незаконними дії відповідача щодо зміни в односторонньому порядку умов кредитного договору № 280/44-97 від 28.01.2008 року в частині підвищення відсоткової ставки, укладеного між АКБ „Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 Визнано чинними умови договору № 280/44-97 від 28.01.2008 року в частині сплати процентів за користування кредитом в розмірі 14% річних. Зобов’язано АКБ „Укрсоцбанк" здійснити перерахунок надлишку сплачених ОСОБА_2 коштів по договору № 280/44-97 від 28.01.2008 року за період з 01.11.2008 року по день розгляду справи судом. Стягнуто з АКБ „Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 25 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АКБ „Укрсоцбанк" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права і ухвалити нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 Зазначає, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про намір банку змінити розмір процентної ставки за користування кредитом, який було змінено за взаємною згодою сторін.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28 січня 2008 року між АКБ „Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 був укладений договір № 280/44-97 про надання невідновлюваної кредитної лінії. За умовами вказаного договору ОСОБА_2 отримав транш - кредит - в січні 2008 року 312 408,00 грн. та в лютому 2008 року 1000 грн. з процентною ставкою за договором 14 % річних (а.с. 9) .

В грудні 2008 року, сплачуючи черговий платіж, позивач дізнався, що Банк збільшив процентну ставку з 14 до 22 % без його згоди.

Стаття 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність" від 7.12.2000р. передбачає право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки по своїх операціях, але ця норма регулює питання встановлення процентної ставки як складової частини кредитної політики банку, а не підстави для її зміни в укладеному кредитному договорі.

Банки самостійно визначають процентні ставки для надання послуг клієнтам, проте зазначена в договорі процентна ставка може бути змінена на підставах, передбачених законодавством.

Зі змісту пункту 2.11 договору, укладеного сторонами, вбачається, що Банк мав право ініціювати зміну розміру процентів у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України тощо, проте про намір змінити розмір процентної ставки за надання кредиту Банк зобов’язаний був повідомити Позичальника, письмово його попередивши, не пізніше, ніж за 10 робочих днів до дати початку їх застосування, а також надати для укладення додаткову угоду (а.с. 10) .

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованість вимог, виходячи з того, що Банк умови п.2.11 договору не виконав і не попередив Позичальника про намір збільшити процентну ставку та не надав додаткову угоду тим самим, змінив умови укладеного договору у односторонньому порядку.

Оскільки відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, Банк безпідставно підвищив процентну ставку позивачу і, відповідно до положень ст. 526 ЦК повинен виконувати зобов’язання за укладеним договором належним чином, тобто, справляти процентну ставку за користування кредитом відповідно до умов договору у розмірі 14% до її зміни у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги про зміну позивачем у жовтні 2008 року місця проживання і невиконання умов п.3.3.13 про обов’язок Позичальника повідомити Банк про зміну місця проживання правового значення не мають.

Рішення є законним, обгрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.