Справа № 22-2547/2009 р.

Головуючий у 1 інстанцій: Курач І.В.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

УХВАЛА

„01"липня 2009 року М.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Пільщик Л.В.

Суддів: Сапун О.А., Краснокутська О.М.

При секретарі: Тахтаул О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 квітня 2009 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства Банк „Біг Енергія" в особі Енергодарської філії Відкритого акціонерного товариства Банк „Біг Енергія" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ВАТ Банк „Біг Енергія" в особі Енергодарської філії ВАТ Банк „Біг Енергія" про стягнення заборгованості по депозитному вкладу.

Ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 квітня 2009 року позовну заяву було залишено без руху, ОСОБА_4 надано строк до 15 квітня 2009 року для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 квітня 2009 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто, оскільки, на думку суду, ОСОБА_4 не виправив викладені в ухвалі від 06 квітня 2009 року недоліки.

Не погоджуючись з ухвалою судді, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом порушення норм процесуального права, просить ухвалу судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 квітня 2009 року скасувати, питання про прийняття позовної заяви передати на новий розгляд до того ж суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 4 частини 2 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 312 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З наданих документів видно, що ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 квітня 2009 року позовна заява ОСОБА_4 про стягнення з ВАТ Банк „БІГ Енергія" заборгованості по депозитному вкладу в сумі 11 500 грн.., збитків в сумі 175 грн. 32 коп., неустойки в сумі 10 695 грн., у відшкодування моральної шкоди 1 000 грн. та судових витрат була залишена без руху, оскільки позов від імені фізичної особи було подано юридичною особо. - ТОВ „Іліодор"; не надано доказів в обґрунтування позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди і з цих вимог не сплачено державне мито. Позивачу надано строк до 15 квітня 2009 року для виправлення зазначених недоліків (а. с. 1-4,17).

Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги, викладені в ухвалі від 06 квітня 2009 року, і у наданий строк не виправив належним чином недоліки позовної заяви. Проте в ухвалі не зазначив, які саме недоліки не були виправлені.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що 09 квітня 2009 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_4, яка оформлена від імені позивача та підписана ним. За змістом вона відповідає положенням статті 119 ЦПК України.

Посилання в ухвалі від 06 квітня 2009 року про те, що ОСОБА_4 не надав доказів в обґрунтування позову про відшкодування моральної шкоди та не сплатив державне мито є необгрунтованим.

Пунктом 3 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року „Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" (із наступними змінами) передбачено, що позовна заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.

Крім того, пунктом 2 постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" (із наступними змінами) передбачено, що до відносин, які регулюються Законом України „Про захист прав споживачів", належать, зокрема, ті, які виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, прийняття й зберігання цінних паперів).

Виходячи зі змісту пункту 10 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року від сплати державного мита звільняються споживачі - за позовами, які пов’язані з порушенням їх прав.

За таких обставин ОСОБА_4 сплачувати державне мито по позову до ВАТ Банк „БІГ Енергія" про відшкодування моральної шкоди за порушення умов договору про довгостроковий банківський вклад не зобов’язаний.

Оскільки ухвала судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 квітня 2009 року про визнання неподаною і повернення ОСОБА_4 позовної заяви постановлена з порушенням норм процесуального права, її необхідно скасувати, питання про відкриття провадження у справі слід передати до суду першої інстанції.

Керуючись 307,312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 23 квітня 2009 року скасувати, матеріал повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі на підставі статтею 122 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.