Судове рішення #10146140

Справа № 22ц-10352009 р.

Категорія: 37

Головуючий по 1 інстанції Савенко В.Г.

Доповідач в апеляційній інстанції Скіць М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Ювшина В.І.

суддів Скіця М.І., Сіренка Ю.В.

при секретарі Пономаренко Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення порядку користування житловим будинком та надвірними будівлями, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідачів про встановлення порядку користування житловим будинком та надвірними будівлями.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Золотоніської міської державної нотаріальної контори від 11 жовтня 2005 року, після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, його дружині ОСОБА_2 належить 1/4 частина будинковолодіння по АДРЕСА_1. Інші 3/4 частини вказаного будинковолодіння належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - синам померлого ОСОБА_5

Оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо порядку користування житловим будинком та надвірними спорудами, ОСОБА_2 звернулась до суду.

Просила встановити порядок користування спірними житловим приміщенням та надвірними будівлями з розрахунку ідеальних часток в житловому будинку та надвірних спорудах 1/4 до 3/4 частин та виділити їй в користування вже існуючий вхід в житловий будинок.

В лютому 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суд з додатковою позовною заявою.

Просила визнати за нею право власності на 5/8 частин спірного житлового будинку та визнати свідоцтво про право на спадщину за законом виданими після смерті ОСОБА_5 на ім’я ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 недійсним.

В січні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з уточненням позовних вимог, де зазначила, що відповідно до вимог ст. 31 ЦПК України вона відмовляється від позовних вимог викладених у первісній позовній заяві. Просила суд розглядати позовні вимоги, викладені лише в додатковій позовній заяві.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 березня 2009 року ОСОБА_2 в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_2 на дане рішення подала апеляційну скаргу, де посилаючись на його незаконність і необґрунтованість, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги по наступних підставах:

Згідно ст. 213 ЦПК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 „Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Так, відповідно до статей 8,213,215 ЦПК умовами обґрунтованості рішення є повне з’ясування обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, та відповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи.

Згідно зі ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд повинен встановити всі юридичні факти, які згідно з нормами права мають значення для розкриття існуючих між сторонами правових відносин чи певних подій.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи.

Суд у порушення вимог ст. ст. 10,213-215 ЦПК України всебічно не з’ясував обставини справи.

Встановивши, що позивачкою неправильно зазначено спосіб захисту порушеного права (шляхом пред’явления позову про визнання свідоцтв про право на спадщину в порядку спадкування за законом недійсними та визнання права власності лише на 5\8 частин житлового будинку), суд першої інстанції всупереч вимогам ч.4 ст. 10 ЦПК України не уточнив змісту позовних вимог і не вжив заходів для правильного вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом (а.с. 14-16) ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відповідно успадкували:

- перша - 1\4 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та 1\4 частину земельної ділянки, площею 0.0669 га, призначеної доля обслуговування будинку, розташованої в АДРЕСА_1;

- другий -1/4 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та 1\4 частину земельної ділянки, площею 0.0669 га, призначеної доля обслуговування будинку, розташованої в АДРЕСА_1;

- третій - 2\4 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та 2\4 частин земельної ділянки, площею 0.0669 га, призначеної доля обслуговування будинку, розташованої в АДРЕСА_1;

Відмовляючи в задоволенні вимог позивачки про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні дані документи і суд позбавлений можливості дати належну оцінку вимозі позивачки однак не звернув уваги, що в справі маються дані свідоцтва про право на спадщину (а.с. 14-16) і фактично дану вимогу безпідставно залишив без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає до скасування з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

При таких обставинах рішення суду першої інстанції, як ухвалене з порушенням процесуального закону, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до положень ст. 311 ЦПК України підлягає до скасування з направленням справи на новий розгляд в ході якого необхідно визначитися з характером спірних правовідносин і статусом спірної садиби та обсягом прав і обов’язків учасників процесу стосовно оспорюваного майна звернувши увагу на роз’яснення, що містяться в постановах Пленумів Верховного суду України з цих питань та положення діючого на час виникнення правовідносин законодавства.

Керуючись ст. ст. 303,307,311,314,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 березня 2009 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення порядку користування житловим будинком та надвірними будівлями направити на новий розгляд в іншому складі суду до Золотонішського міськрайонного суду.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація