Справа 22ц-11082009 р.
Категорія: № 19,27
Головуючий по 1 інстанції Середа Л.В.
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 липня 2009 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.
при секретарі Макарчук Н. С
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 6 квітня 2009 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
01.09.2008 р. ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що відповідно до кредитного договору № 6498 cred від 11.05.2007 р. ОСОБА_3 отримав кредит у сумі 6000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24% річних з кінцевим терміном повернення 10.10.2008 р.
В забезпечення своєчасного та належного виконання зазначеного договору між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 11.05.2007 р. було укладено договір поруки № ДП 1-6498 cred, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов’язувався відповідати перед позивачем по справі за виконання ОСОБА_3 своїх обов’язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і ОСОБА_3, включаючи повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків у відповідності, порядку та строку, вказаних у кредитному договорі.
Кредитні кошти ОСОБА_3 отримав, проте свої зобов’язання щодо повернення кредиту повністю не виконав, станом на 25.08.2008 р. утворив заборгованість в сумі 3708,01 доларів США, з яких: 1973,50 доларів США - заборгованість по тілу кредиту, 164,13 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1570,38 доларів США - штраф.
Просив суд заборгованість в сумі 3708,01 доларів США та понесені судові витрати стягнути солідарно з відповідачів.
13.03.2009 р., під час розгляду цивільної справи в суді, ЗАТ КБ «ПриватБанк» подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідачів солідарно на користь банку заборгованість станом на 13.03.2009 р. в сумі 4467,26 доларів США, з яких: 1973,50 доларів США - заборгованість за кредитом, 682,29 доларів США - заборгованість по відсотках, 1811,47 доларів США - штраф та судові витрати по справі.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 6 квітня 2009 р. позов ЗАТ КБ «ПриватБанк» задоволено в повному обсязі. Стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» кошти в сумі 4467,26 доларів США в порядку відшкодування заборгованості по кредитному договору, а також 267 грн. - в порядку відшкодування коштів по сплаті судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи та при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, що з’явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вважав їх доведеними.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до змісту ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. При цьому однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти - ст. 1054 ЦК України.
При цьому стаття 546 наведеного Кодексу визначає, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 11.05.2007 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 6498 cred, за умовами якого банк надав ОСОБА_3 споживчий кредит в сумі 6000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24% річних з кінцевим терміном повернення 10.10.2008 р.
Згідно до ст. 526 наведеного Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.
Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором - ст. 1049 ЦК України.
Проте позичальник порушив умови кредитного договору та станом на 13.03.2009 р. створив заборгованість: по тілу кредиту в сумі 1973,50 доларів США, по строковим відсоткам за користування кредитом 682,29 доларів США, штраф за порушення
зобов’язань по погашенню кредиту та відсотків 1811,47 доларів США. Загальна сума заборгованості становить 4467,26 доларів США.
З метою належного виконання ОСОБА_3 зобов’язань, 11.05.2007 р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки за яким останній взяв на себе зобов’язання що витікають з кредитного договору укладеного між банком та ОСОБА_3, як солідарний боржник. Проте не зважаючи на направлені банком повідомлення та вимогу про погашення заборгованості по договору кредиту, ОСОБА_3 як позичальник, та ОСОБА_2, як поручитель, умови наведених договорів не виконали.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 553 наведеного Кодексу поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки - ч. ч. 1,2 ст. 554 ЦК України.
Відповідачі вимогу Банку про погашення заборгованості не виконали.
Таким чином, враховуючи викладене, суд у відповідності до вимог ст. ст. 526,553,554,611 ЦК України, прийшов до обґрунтованого висновку, що сума боргу по кредитному договору підлягає примусовому стягненню з відповідачів у солідарному порядку.
Посилання апелянта на те, що договір поруки не містить строку дії поруки, внаслідок чого правовідносини поруки, які виникли з договору поруки від 11.05.2007 р. між позивачем та ОСОБА_2 є припиненими з 12.12.07 р., у зв’язку з чим відсутні правові підстави щодо солідарного стягнення боргу є безпідставним, виходячи з наступного.
Частиною 4 статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Як вбачається договором поруки укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 11.05.2007 р. № ДП 1-6498 cred визначений строк його дії, а саме, що вказаний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов’язань за Кредитним договором (п. 11) .
При цьому, згідно до п. 4 наведеного договору поруки, у випадку невиконання боржником обов’язків за Кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Крім того, відповідно до п. 12 даного договору, сторони прийшли до згоди, що строк в межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист свого права або інтересу, встановлюється протягом п’яти років з моменту порушення взятого зобов’язання боржником за кредитним договором № 6498 cred від 11.05.2007 р. а. с 14.
Отже, доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають.
Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.