Справа №22-ц-1141/09
Головуючий в першій інстанції, суддя - Корогодіна О.Е.
Доповідач, суддя - Чистякова Т.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Любобратцевої Н.І.
Суддів: Філатової Є.В., Чистякової Т.І.
При секретарі: Войциховській Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи КП ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя про розділ квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Залізничного районного суду М.Сімферополя від 11 вересня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив провести розділ квартири АДРЕСА_1. Виділити належну йому на праві власності 1\4 частку вказаної квартири, закріпивши за ним на 1\4 частку житлову кімнату площею 10,1 кв.м. з прилеглою до неї лоджією площею 5,5 кв.м.. Міста загального користування: кухню площею 7,4 кв.м, коридор площею 13,0 кв.м., туалет площею 1,2 кв.м., ванну площею 2,6 кв.м., вбудовану шафу площею 1,2 кв.м. залишити в загальному користуванні. Визнати за ним право власності на жилу кімнату площею 10,1 кв.м. з прилеглою до неї лоджією площею 5,5 кв.м. Припинити право сумісної часткової власності на вказану квартиру.
Позов мотивований тим, що вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності в рівних частках йому та відповідачам - його колишній дружині та синам. Між ним та відповідачами склалися напружені відносини, немає згоди в користуванні квартирою, відповідачі ухиляються від оплати комунальних послуг. Щоб уникнути непотрібних конфліктів він бажає виділити свою частку квартири та розпорядитися нею на свій розсуд.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 11 вересня 2008 року позов задоволений в повному обсязі. Суд виділив ОСОБА_1 на належні йому на праві власності 1\4 частку в квартирі АДРЕСА_1 житлову кімнату площею 10,1 кв.м. з прилеглою до неї лоджією площею 5,5 кв.м.. Виділено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на належні їм на праві власності 3\4 частки житлові кімнати площею 12,8 кв.м., 12,2 кв.м з прилеглою до них лоджією площею 6,5 кв.м. та житлову кімнату площею 18,1 кв.м. з прилеглим до неї балконом площею 1,8 кв.м.
Залишені міста загального користування, а саме кухню, площею 7,4 кв.м., коридор, площею 13,0 кв.м., ванну площею 2,6 кв.м., туалет, площею 1,5 кв.м., вбудовану шафу, площею 1,2 кв.м. в загальному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Припинено право загальної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житлову кімнату площею 10,1 кв.м. з прилеглою до неї лоджією площею 5,5 кв.м. у вказаній квартирі.
Визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на житлові кімнати площею12,8 кв.м., 12,2 кв.м з прилеглою до них лоджією площею 6,5 кв.м. та житлову кімнату площею 18,1 кв.м. з прилеглим до неї балконом площею 1,8 кв.м. у вказаній квартирі.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсацію в сумі 6281 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати в сумі 1102 грн 56 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави державне мито в сумі 1193 грн 30 коп.
Додатковим рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 02 грудня 2008 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсацію в сумі 6281 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати в сумі 1102 грн 56 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави державне мито в сумі 1193 грн 30 коп.
Визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на житлові кімнати шющею12,8 кв.м., 12,2 кв.м з прилеглою до них лоджією площею 6,5 кв.м. та житлову кімнату площею 18,1 кв.м. з прилеглим до неї балконом площею 1,8 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як ухвалене з порушенням норм матеріального права і ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволені позову. Доводи скарги зводяться до того, що виділити позивачу у власність кімнату з лоджією і використовувати їх як окрему квартиру не можливо, переобладнати їх в окрему квартиру також неможливо, оскільки квартира знаходиться на шостому поверсі багатоповерхового багатоквартирного будинку.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши сторони, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив із його обґрунтованості. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, оскільки вони не відповідають законодавству та матеріалам справи.
Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995року з наступними змінами, роз’яснено судам, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Із матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.06.1994року (а.с. 6)
Із технічного паспорту на вказану квартиру вбачається, що квартира розташована на шостому поверсі дев’ятиповерхового будинку і складається із чотирьох жилих кімнат, балкону, двох лоджій, кухні, коридору, ванної, туалету, вбудованої шафи, загальною площею 86,3 кв.м., жилою площею 54,1 кв.м. (а.с. 7-9)
Отже, із матеріалів справи вбачається, що виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири неможливо.
Проведена по справі будівельно- технічна експертиза запропонувала варіанти порядку користування приміщеннями квартири, проте позов про встановлення порядку користування приміщеннями квартири позивачем не заявлений.
За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до п.4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Оскільки судом застосований закон, який не підлягав застосуванню, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Додаткове рішення суду також підлягає скасуванню, оскільки є похідним від основного рішення суду.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. . 303,307,309,316,317 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 11 вересня 2008 року та додаткове рішення того ж суду від 02 грудня 2008 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи КП ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя про розділ квартири.
Рішення апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.