Справа № 22-ц-641-Ф/09
Головуючий суду першої інстанції Муратова Ж.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Пономаренко А.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
Головуючого - судді Ломанової Л.О.
суддів Притуленко О.В., Пономаренко А.В.
при секретарі Рєзниченку А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства Керченський судноремонтний завод про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, за апеляційною скаргою Державного підприємства Керченський судноремонтний завод на заочне рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 січня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Державного підприємства Керченський судноремонтний завод про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за затримку розрахунку.
Вимоги позову мотивовані тим, що позивачка працювала на вказаному підприємстві на посаді бухгалтера з 21 травня 2007 року і була звільнена 02 червня 2008 року за власним бажанням. За час роботи позивачки склалася заборгованість з заробітної плати, яка при звільненні не була виплачена.
Заочним рішенням Керченського міського суду АР Крим від 19 січня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволений - стягнуто з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 2 червня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 5146,24 грн., без урахування прибуткового податку, також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У частині позову про стягнення заборгованості по заробітній платі провадження закрито у зв’язку з відмовою позивачки від даних вимог.
На вказане судове рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення у справі, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3
У якості доводів апеляційної скарги апелянт вказує на недоведеність позивачем вини підприємства у затримці розрахунку при звільненні і відсутність правових підстав для стягнення середнього заробітку у порядку статті 117 Кодексу законів про працю України (надалі-КЗпП України). Також апелянт вважає необгрунтованим визначений судом першої інстанції розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку. Крім того, на думку апелянта, спірні правовідносини, що склалися між сторонами, не регулюються нормами трудового законодавства України, оскільки позивачка звернулася до суду після розірвання трудового договору з відповідачем.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з доведеності порушення з вини відповідача встановлених трудовим законодавством строків виплати розрахунку при звільненні позивачки.
З таким висновком суду погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Відповідно до положень статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.
Згідно статті 117 вказаного Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка знаходилася у трудових відносинах з відповідачем з 21 травня 2007 року про 02 червня 2008 року, на день її звільнення склалася заборгованість по заробітній платі, яка була відповідачем нарахована, але на порушення статті 116 КЗпП України виплачена лише 30 вересня 2008 року.
Зазначені обставини порушення з боку відповідача прав ОСОБА_3 на гарантовану оплату праці та на виплату усіх належних сум при звільненні підтверджені матеріалами справи.
Враховуючи, що за змістом статті 117 КЗпП України стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку є санкцією за порушення роботодавцем строків розрахунку з працівником, передбачених ст. 116 КЗпП України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач зобов’язаний виплатити позивачці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Між тим, колегія суддів не може погодитися з розміром середнього заробітку, який визначений судом в сумі 5146,24гр. з порушенням положень пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (надалі-Порядку).
Згідно пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні)дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середня місячна заробітна плата обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці.
Оскільки середня місячна заробітна плата позивачки - 1286,56гр.(а.с. 35), а середньомісячне число робочих днів за останні два календарні місяці буде 30,5 днів (30 день + 31 днів =71 день: 2), середньоденна заробітна позивачки складає 42,18 гр. (1286,56 грн.: 30,5 днів).
Враховуючи, що період, за який розраховується середня заробітна плата - з 2.06.2008 року по 30.09.2008 року, містіть 85 робочих днів (19днів+23 дня +22дня+21 день), середня заробітна плата за весь час затримки розрахунку складає 3583,30гр.(85 х 42,18 грн.).
Таким чином, довід апеляційної скарги щодо необгрунтованого розрахунку судом виплат за статтею 117 КЗпП України заслуговує на увагу.
Однак, доводи апелянта про недоведеність його вини у затримці розрахунку з позивачкою судова колегія вважає неспроможними, оскільки вони суперечать вимогам частини 3 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України та не підтверджуються матеріалами справи, які не містять доказів даних обставин.
Виходячи зі змісту статті 117 КЗпП України, якою передбачена відповідальність роботодавця за порушення строку проведення розрахунку з працівником, твердження апелянта, що спірні правовідносини не врегульовані нормами трудового законодавства за відсутністю між сторонами трудових правовідносин судова колегія вважає безпідставним.
Оскільки судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановлені обставини справи та характер правовідносин сторін, але суд припустився порушень матеріального права, які не вплинули на правильність вирішення спору, а лише на розмір задоволених вимог, відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, заочне рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 січня 2009 року підлягає зміні.
На підставі наведеного, керуючись статтями 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктами 4 статті 309, статтями 313,314 та 316 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА
Апеляційну скаргу Державного підприємства Керченський судноремонтний завод задовольнити частково.
Заочне рішення Керченського міського суду АР Крим від 19 січня 2009 року змінити, визначити розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню з Державного підприємства Керченський судноремонтний завод на користь ОСОБА_3 за час затримки розрахунку при звільненні з 02 червня 2008 року по 30 вересня 2008 року в сумі 3583,30 гр.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.