Справа №22ц-1740/2009 р.

Категорія: 34

Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Доповідач:Бермес І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого- Бермеса І.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

при секретарі: Безп’ятко О.І.,

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням суду у позові ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач.

В апеляційній скарзі покликається на те, що підставою для відмови позивачу на відшкодування шкоди за просте зубопротезування в сумі 2500 грн. та за заподіяну моральну шкоду в розмірі 15000 грн. послужило лише те, що позивач ніби-то вимагав негайного виконання простого зубопротезування, що безпідставно надумано. Крім того, судом не прийнято до уваги постанову Галицького районного суду м. Львова від 12.06.2007 р. про стягнення з ГУМУСУ у Львівській області на користь позивача 2500 грн. Просить рішення районного суду скасувати.

Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Встановлено, що позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про стягнення за проведене зубопротезування 2500 грн. та за заподіяну моральну шкоду - 15000 грн.

В обгрунтування позовних вимог покликався на те, що на нього поширюються пільги, передбачені ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі право на позачергове безоплатне зубопротезування, крім дорогоцінних металів. З цього приводу 01.02.2006 р. він звернувся до зубного лікаря-ортопеда поліклініки "УМВСУ у Львівській області, який оформив йому наряд-рахунок на суму 840 грн., що складає 100% вартість простого зубопротезування та яке він оплатив на 50%, документи про що надав лікарю. Однак, лікар-ортопед відмовився проводити лікування без 100% оплати вартості послуг. Після зустрічі з лікарем він дві доби не міг спати. Приймав різні ліки від болю серця. У березні 2006 р. звернувся до приватного стоматолога, який провів йому просте зубопротезування, вартість якого складає 2500 грн., тому просив стягнути зазначену суму та 15000 грн. моральної шкоди, оскільки його страждання носили системний характер і діяли на протязі тривалого часу.

Як вбачається з матеріалів справи - довідки приватного стоматолога ОСОБА_4 позивач в березні-квітні 2006 р. отримав стоматологічні послуги на суму 2500 грн. (а.с. 7) .

Суд, відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, виходив з того, що ОСОБА_2 добровільно звернувся до приватного стоматолога та отримав стоматологічні послуги на суму 2500 грн.

Однак, з таким висновком погодитись не можна.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач користується пільгами на позачергове безоплатне зубопротезування, безоплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами.

З розрахунку робіт по зубопротезуванні у ВМЗ ГУМУСУ у Львівській області станом на лютий 2006 р. згідно наряду № 6 від 07.02.2006 р. на пацієнта ОСОБА_2, вбачається, що повна вартість робіт, щодо проведення яких звертався позивач до відповідача становить 840 грн. 50 коп. (а.с. 28) .

З копії чеку від 07.02.2006 р. вбачається, що позивачем на оплату 50% вартості стоматологічних послуг в касу стоматологічного кабінету внесено 420,25 грн. (а.с. 28) .

Таким чином відповідачем з врахуванням вимог ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнано право позивача на безкоштовні стоматологічних послуги в сумі 840 грн. 50 коп.

В засіданні судової колегії представник відповідача пояснив, що право позивача на користування пільгами на позачергове безоплатне зубопротезування відповідачем не оспорюється.

Оскільки йому було відмовлено в безоплатному зубопротезуванні він змушений був звернутись до приватного стоматолога, а тому його покликання на те, що його законні права не були виконані згідно вищезазначеної норми закону, є підставними.

Враховуючи, що повна вартість стоматологічних робіт на позивача становила 840 грн. 50 коп. і йому було відмовлено у наданні таких послуг, позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2500 грн. слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 840 грн. 50 коп.

При цьому судова колегія вважає, що підстав для задоволення позову в сумі 2500 грн. немає, т.я. позивач мав право на безкоштовні стоматологічних послуги саме в сумі 840 грн. 50 коп. та права на стоматологічні послуги в більшій сумі не набув.

Не заслуговують на увагу покликання представника відповідача про те, що позивач не дочекався своєї черги на безкоштовні стоматологічних послуги та передчасно звернувся до приватного стоматолога, оскільки встановлено, що позивач змушений був звернутись до приватного стоматолога внаслідок неправомірних дій працівників відповідача.

Як пояснив позивач його право на безкоштовні стоматологічних послуги на той час працівники відповідача заперечували та він змушений був внести в касу стоматологічного кабінету 420,25 грн., які йому в послідуючому повернуто, що свідчить про неправомірність дій працівників відповідача.

Таким чином, суд прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, не врахувавши при цьому те, що позивач користується пільгами на підставі ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», звернувся в ортопедичний кабінет УМВСУ у Львівській області, та не міг скористатись своїм правом на безкоштовне зубопротезування та змушений був звернутися до приватного стоматолога.

З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині відшкодування матеріальної шкоди слід скасувати частково та ухвалити нове рішення про часткове відшкодування матеріальної шкоди.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд вірно виходив з того, що позивач тривалий час хворів хронічними хворобами, про що свідчить витяг з протоколу № 30 від 22.03.18995 р., а отже покликання апелянта на те, що його страждання, фізичні і моральні, заподіяні відповідачем, і носили системний характер, і діяли на протязі тривалого часу не заслуговують на увагу.

Покликання апелянта на те, що судом не прийнято до уваги постанову Галицького районного суду м. Львова від 12.06.2007 року, не заслуговує на увагу, оскільки ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2008 р. дана постанова суду скасована та провадження у справі закрито.

Отже, висновки суду в решті частині рішення відповідають обставинам справи, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування його рішення в цій частині немає.

Керуючись ст. ст. 1166,1167 ЦК України, п.2 ч. 1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2009 року в частині відшкодування матеріальної шкоди скасувати частково та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_2 840 грн. 50 коп. матеріальної шкоди.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.