Справа № 22-1444

категорія: 27

Доповідач: Нагорняк В.А.

рішення ухвалено під головуванням Судді Камінського В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня. 2009 року м.. Вінниця

Колегія суддів судової іґалати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Нагорняка В.А.

суддів: Мартьянової Л.І., Матківської М.В.

при секретарі: Пшеничній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз" до ОСОБА_1 про примусове виконання обов’язку в натурі та стягнення неустойки, -

заслухавши доповідача, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувсь до суду з даним позовом в якому зазначив, що 04.06.2007 року між ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз" та відповідачем було укладено договір безпроцентної позики № 0406/1Р-ТГ (далі Договір), за яким позивач зобов’язався передати відповідачу грошові кошти в розмірі 52 200 грн., а відповідач зобов’язався повернути їх через один місяць.

14.06.2007 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода І до договору безпроцентної позики № 0406/1Р-ТГ (далі Додаткова угода), згідно якої сума позики була збільшена і становила 69 675 грн.

Позивач свої зобов’язання перед відповідачем виконав надавши йому позику в розмірі 69 675 грн., що стверджується видатковими касовими ордерами № 361 від 06.06.2007 року та № 406 від 15.06.2007 року.

Відповідач у визначений Договором строк позику не повернув, взятих на себе зобов’язань за Договором та Додатковою угодою, станом на 20.10.2008 року не виконав та виконати його в добровільному порядку відмовляється, в зв’язку з чим позивач просив суд зобов’язати відповідача виконати свій обов’язок в натурі за Договором безпроцентної позики № 0406/ІР-ТГ від 04.06.2007 року шляхом стягнення з відповідача на його-позивача користь боргу в сумі 100 125 грн. 24 коп., в тому числі 6 967 грн. 50 коп. - штрафу, 20 837 грн. 24 коп. - інфляційного збільшення суми боргу, 2 645 грн. 74 коп. - трьохрічних процентів від простроченої суми позики, а також стягнути судові витрати.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2009 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати як незаконне, необгрунтоване та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача відмовити. Вважає зазначене рішення таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, ухваленим з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що сторони уклали Договір безпроцентної позики № 0406/ІР-ТГ від 04.06.2007 року та 14.06.2007 року додаткову угоду І до договору безпроцентної позики, що підтверджується копіями останніх (а.с. 7,8), за умовами яких позивачем надано відповідачу позику в розмірі 52 200 грн. та 17 475 грн.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як. на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні та за змістом відповідати ст. 215 ЦПК.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При ухвалені рішення судом першої інстанції не з’ясовано всіх обставин, що мають значення для справи, а саме на якій підставі ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз" отримало у власність від ОСОБА_1 наступні автомобілі: ЗІЛ 130, шасі 2199285,1983 року випуску; ЗІЛ 431410, шасі 2657300,1987 року випуску; ГАЗ 5327, шасі 0658921,1982 року випуску, оскільки у судовому засіданні апеляційного суду представник позивача - Пастух А.С. стверджував, що вказані автомобілі були куплені позивачем у відповідача, а останній в свою чергу свідчив, що зазначені автомобілі він передав даному товариству в рахунок погашення боргу. Крім того, ОСОБА_1 зазначав, що він передав власний автомобіль ВАЗ-21150, кузов НОМЕР_1 зазначеному товариству, однак на балансі цього товариства він не знаходиться.

Разом з тим, при вирішенні даної справи судом порушено вимоги ст. 62 ЦПК України, а саме не взято до уваги покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4

Таким чином судом не з’ясовано всі обставини, що мають значення для справи, дана неналежна оцінка зібраним доказам, а тому прийняте рішення по даній справі визнати законним і обґрунтованим не можливо.

Враховуючи наведене, рішення суду підлягає скасуванню, оскільки ухвалено з порушенням норм цивільно-процесуального законодавства.

Оскільки по справі недостатньо доказів для постановления нового судового рішення, колегія судів, приходить до висновку про направлення справи на новий судовий розгляд. При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.

Керуючись ст. ст. 307,311,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд іншим його складом.

Протягом двох місяців з дня проголошення ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.