Справа №22-1519
Категорія: 45
Головуючий у 1-й інстанції - Левик Я.А.
Доповідач в апел. Інстанції - Бермес І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Бермеса І.В.
суддів: Шандри М.М., Крайник Н.П.,
при секретарі: Терземан Б.В.,
з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,
та адвоката ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 17 лютого 2009 року у справі позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, Золочівської міської ради, третьої особи відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Золочівської районної державної адміністрації про зобов’язання до вчинення дій, визнання недійсними державних актів про право приватної власності на землю, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 17 лютого 2009 р. в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5, Золочівської міської ради, третьої особи відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Золочівської районної державної адміністрації про зобов’язання до вчинення дій, визнання недійсними державних актів про право приватної власності на землю - відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_3
В апеляційній скарзі відповідач покликається на те, що рішення суду повністю суперечить нормам чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи.
Суд помилково прийшов до висновку, що між його та відповідача земельними ділянками встановлено межу, яка проходить по межових знаках (загорожі) .
Не відповідає дійсності твердження суду про те, що ним пропущений строк позовної давності, який сплив 25.12.2000 року. Оскільки згідно статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права, або про особу, яка його порушила. Він довідався про вказані акти відповідачів, коли звернувся з приватизацією своєї земельної ділянки,
Не враховано, що згідно договору купівлі-продажу (в матеріалах справи), він купив незавершене будівництво 19.11.2005 року, тобто строк буде тривати до 20.11.2008 року. А з позовом про визначення меж він звернувся до Золочівського райсуду в серпні 2008 року. Тому загальний строк позовної давності ним не порушено.
Просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 та виступ адвоката ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_2 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач звернувся з позовом до ОСОБА_5, Золочівської міської ради, в якому просив зобов’язати, Золочівську міську раду Львівської області реально визначити межі між його та відповідача ОСОБА_5 земельними ділянками у м.Золочеві на вул. Довбуша, 30 та визнати недійсними державні акти на право приватної власності на землю серія ІУ-ЛВ №056211 та серія ІУ-ЛВ №056210, видані 24.12.1997 року на ім’я ОСОБА_7 та ОСОБА_8
В обґрунтування позову покликався, що він є власником незавершеного будівництвом будинку №30, що розташований на вул. Довбуша в м.Золочеві. Вказаний будинок він придбав на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.2005 року в ОСОБА_9, яка його набула на
підставі договору дарування від 19.01.1999 року від МП «Наталі». Його сусідом по межі є відповідач ОСОБА_5, який є власником земельної ділянки площею 0,1035 га. їх земельні ділянки є суміжними та спільна межа по довжині становить 27,51 м. З 2007 року між ними триває земельний спір основною причиною якого є небажання Золочівєької міської ради на місцевості встановити межі між їх земельними ділянками. Користуючись тим, що межі земельних ділянок не визначені ОСОБА_5 використовує частину його земельної ділянки під заїзд до свого будинку. Він відмовився підписувати акт погодження меж земельних ділянок і позивач був позбавлений можливості реалізувати своє право на приватизацію землі. Вагомою причиною їх спору є неправомірність державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які відчужили свої земельні ділянки на користь ОСОБА_5, оскільки, як йому стало відомо ще задовго до моменту придбання ним незавершеного будівництва, коли виготовлялися вищезгадані державні акти, МП «Наталі» як суміжний землевласник на той час не підписав актів погодження меж земель цих ділянок у відповідності до вимог Декрету КМУ від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок».
З копій державних актів на право власності на земельні ділянки на ім’я ОСОБА_10, копії технічної документації про виконані роботи по переоформленню та видачі державного акту на право власності на земельні ділянки гр. ОСОБА_5, судом встановлено, що останній є власником земельних ділянок, що розташовані у АДРЕСА_1.
З копій акту виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель від 19.07.1993 року та доданих до нього схеми виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель та проекту забудови земельної ділянки АДРЕСА_1, рішення Золочівського районного суду Львівської області від 28.03.2007 року, судом встановлено, що за незавершеним будівництвом житловим будинком АДРЕСА_1, закріплена земельна ділянка площею 670 кв. м.
Тому з врахуванням цих доказів та копій договорів дарування незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 від 19.01.1999 року укладеного між ПТПМП «Наталі» та ОСОБА_9 та купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_3, суд встановив, що земельна ділянка відповідача ОСОБА_5, площею 0,1035 га межує із земельною ділянкою площею 670 кв. м.. якою користується позивач ОСОБА_3. який придбав незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1.
З плану меж земельної ділянки, що міститься в державному акті про право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 площею 0,1035 га встановлено, що межа між земельними ділянками, якою володіє ОСОБА_5 та користується ОСОБА_3 становить 27,51 м, проходить по лінії позначеній у вказаному плані літерами А-Б, а в натурі по металевій загорожі.
При таких обставинах суд прийшов до вірного висновку, що оскільки між земельними ділянками сторін реально встановлено межу, та у« задоволенні позову в частині зобов’язання відповідача Золочівської міської ради реально визначити межі між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 слід відмовити.
Покликання апелянта на те, що межі між земельними ділянками сторін не встановлено в натурі, не заслуговують на увагу, т.я. металева загорожа між земельними ділянками встановлена до часу придбання позивачем незавершеного будівництвом житлового будинку, тобто до 19.11.2005 року і від МП «Наталі», як попереднього власника цього житлового будинку, не було жодних претензій щодо саме такої межі між земельними ділянками.
До того ж розмір земельної ділянки 670 кв. м. не змінювався з часу придбання позивачем незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1.
Як вбачається з матеріалів справи по суті позивач оспорює сам заїзд відповідача на земельну ділянку у АДРЕСА_1, який розташований за суміжною спільною межою довжиною 27,51 м. та за межами його (позивача) земельної ділянки розміром 670 кв. м. на вулиці АДРЕСА_1.
Саме такий заїзд відповідача на свою земельну ділянку відповідає даним в Державному акту на земельну ділянку площею 0,1035 га, який виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 5.10.2004 року, договору дарування від 14.10.2004 року ВВМ №552399, рішенню 28 с.4 скл. від 5.07.2005 року №839 Золочівської міської ради, та Державному акту на земельну ділянку площею 0,1008 га на підставі договору дарування від 14.10.2004 року ВВМ №552399. Вони не оспорюються.
Безпідставними є і покликання апелянта на те, що згідно рішення Золочівського районного суду Львівської області від 28.03.2007 р. та ухвали апеляційного суду Львівської області від 11.06.2007 р. було встановлено, що невідомо де реально проходять межі між спірними земельними ділянками, т.я. у вказаних судових рішеннях зазначено, що кадастрові плани земельної ділянки ОСОБА_3 відрізняються між собою і містять різні розміри і межі земельної ділянку.
В цих судових рішеннях вказано, що перший кадастровий план взагалі не містить розміру земельної ділянки, що пропонується позивачу до приватизації. Після цього було виготовлено позивачу інший кадастровий план на земельну ділянку площею 0,0698 га., що на 28 м.кв. перевищує можливу до приватизації площу землі. Ще пізніше позивачу було виготовлено третій кадастровий план уже на земельну ділянку площею 0,0670 га.
Тому із цих кадастрових планів суд у вказаних судових рішеннях прийшов до висновку, що позивач має намір приватизувати земельну ділянку, яка захоплює частину вулиці Довбуша, тобто частину землі загального користування Золочівської міської ради і частину земельної ділянки, що є заїздом до господарства ОСОБА_5 по АДРЕСА_2.
Таким чином покликання позивача на те, що ОСОБА_5 використовує частину його земельної ділянки під заїзд до свого будинку є голослівні.
Тому судом вірно відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання до вчинення дій.
Що стосується позовної вимоги ОСОБА_3 щодо визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю серія ІУ-ЛВ №056211 та серія ІУ-ЛВ №056210, виданих 24.12.1997 року на ім’я ОСОБА_7 та ОСОБА_8, то суд врахував, що позивач, як користувач земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 оспорив вказані державні акти з підстав порушення при їх видачі прав попередніх користувачів вказаної земельної ділянки.
У задоволенні такої суд відмовив у зв’язку із спливом позовної давності з врахуванням того, що, МП «Наталі» як суміжний землевласник на той час, не підписав актів погодження меж земель цих ділянок, а відповідач просив відмовити в позові за спливом позовної давності.
При цьому суд прийшов до вірного висновку про те, що позовна давність для нього спливла 25.12.2000 року з врахуванням того, що МП «Наталі», а згодом ОСОБА_9, як землекористувачі вказаної ділянки по стану на 24.12.1997 року, могли довідатися про можливе порушення своїх прав користувача з дня видачі оспорюваних державних актів та протягом трирічного терміну з часу їх видачі.
Для позивача ОСОБА_3, який придбав від ОСОБА_9 незавершений будівництвом житловий будинок та набув цим статусу користувача згаданої земельної ділянки, не змінився порядок перебігу позовної давності і така почала свій перебіг з врахуванням прав попередніх користувачів земельної ділянки. \ в
* Тому покликання апелянта на те, що для нього перебіг позовної давності на оскарження вказаних державних актів починається від 19.11.2005 року не заслуговує на увагу.
Отже, висновки суду відповідають обставинам справи, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування його рішення немає.
З урахуванням зазначеного та керуючись ч. 1 п. 1 ст. 307, ст. 308, ч. 1 п.1 ст. 314, ст. 315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 17 лютого 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.