Справа №224559

Категорія справи - 48

Головуючий у 1-й інстанції -Дубель Р.М.

Доповідач в апел. Інстанції - Бермес І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Бермеса І.В.

суддів: Шандри М.М., Гончарук Л.Я.

при секретарі - Макойді Н.З.

з участю ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 березня 2009 р. в позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Брониця Дрогобицького р-ну Львівської області в користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 100 (сто) грн. щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову 28.01.2009 р. до досягнення сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. віку трьох років, тобто до 12.09.2011 року.

Дане рішення оскаржив відповідач.

В апеляційній скарзі просить рішення скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права. Суд не взяв до уваги ту обставину, що відповідач на даний час є непрацездатним, ос кільки попав в автомобільну аварію.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Встановлено, що позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на своє утримання, в розмірі 300 грн. щомісячно до досягнення дитини трьох років. В обґрунтування заявлених вимог покликалася на те, що 29.05.2008 р. вона уклала шлюб з відповідачем. Від спільного подружнього життя у них народився син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 Подружнє життя з відповідачем не склалося. Відповідач її з сином залишив і перейшов проживати до своїх батьків в с Брониця Дрогобицького р-ну. Вона з дитиною проживає у своїх батьків, які утримують її і її з відповідачем дитину.

Вона ніде не працює, так як здійснює догляд за сином.

Вона опинилася в критичному матеріальному становищі, повністю залежить від своїх батьків, які несуть витрати на її утримання та на утримання її сина, та які не дуже задоволені таким станом речей, дорікають їй та відсилають її за матеріальною підтримкою до відповідача.

З довідки ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» вбачається, що позивачка - ОСОБА_3 проживає в гуртожитку даного заводу після закінчення шкоди і по даний час ніде не працює.

З довідки ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» від 11.02.2009 р., підписаної-генеральним директором та головним бухгалтером, вбачається, що заробітна плата ОСОБА_2 за період серпень 2008 р. - січень 2009 р. становить 6070.66 грн., а середньомісячний його заробіток - 1011.78 грн. (а.с. 9) .

Відповідно до ч. 4 ст. 75 СК України право на утримання має той з подружжя, якщо один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Суд вірно прийшов до висновку, що позивачка ніде не працює та знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною 3-х річного віку, а отже потребує матеріальної допомоги, яку відповідач зобов’язаний їй надавати.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що попав в автомобільну аварію, зазнав важких травм і що до цього часу є непрацездатним, оскільки покращення здоров’я вимагає довготривалого часу лікування та значних грошових затрат. На даний час не працює, а лише отримує грошову допомогу по соціальному страхуванню. Усі кошти витрачає на лікарські засоби.

Задовольняючи позов частково, судом вірно враховано те, що рішенням Дрогобицького районного суду від 10.03.2009 р. відповідач зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання сина.

А покликання апелянта на те, що після стягнення аліментів на дитину та на позивачку йому не буде вистачати коштів на прожиття, не відповідає дійсності, оскільки після стягнення аліментів в нього буде залишатися більша половина його заробітної плати, згідно довідки про заробітну плату відповідача.

Враховуючи те, що на утриманні позивачки знаходиться син - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 р., а остання ніде не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною 3-х річного віку, інших доходів у неї немає, колегія суддів приходить до висновку, що рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 10,60,212, п.1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 ст. 316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.