Справа №22-1456

Категорія справи - 48

Головуючий у 1-й інстанції -Грицьків В.Т.

Доповідач в апел. Інстанції - Бермес І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2009 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Шандри М.М., Гончарук Л.Я.

при секретарі: Гуняк О.Я.,

з участю ОСОБА_2,

та адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 17 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 17 лютого 2009 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 від всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 12.12.2008 року до досягнення ОСОБА_5 повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Дане рішення оскаржила позивач.

В апеляційній скарзі просить рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, оскільки суд відступив від позовних вимог, чим порушив принцип диспозитивність, який встановлений ст. 11 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та виступ адвоката ОСОБА_3 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Встановлено, що позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття. В обґрунтування заявлених вимог покликалася на те, що відповідач останнім часом не бере участі у вихованні та утриманні доньки добровільно, а тому просила стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, оскільки відповідач має можливість надавати допомогу у вказаному розмірі без погіршення його матеріального стану.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що у відповідача є регулярний дохід та зобов’язав його виплачувати аліменти на утримання доньки 1/3 від всіх видів заробітку.

Суд врахував, що з довідки про доходи ОСОБА_2 вбачається, що загальна сума доходу за період з серпня 2008 р. по січень 2009 р. становить 399.68 грн. (а.с. 52) .

Враховуючи заробітну плату ОСОБА_2, колегія суддів приходить до висновку, що немає підстав, для висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦПК слід визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Тому голослівними є покликання апелянта на те, що суд відступив від її позовних вимог, що суперечить вимогам ст. 11 ЦПК України.

Апелянт в апеляційній скарзі покликається на те, що судом не взято до уваги наявність коштів на банківському рахунку відповідача, а також спроможність відповідача сплачувати два кредити, маючи заробітну плату 400 грн. в місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплачує два кредити у розмірі 322 грн. та 186 грн. (а.с. 55,57) .

В засіданні судової колегії ОСОБА_2 пояснив, що кредити виплачує за кошти своїх батьків.

Отже даних про те, що витрати відповідача та його реальний неофіційний дохід є значно вищий, а ніж його заробітна плата, суду не представлено.

А відтак, покликання апелянта на те, що у відповідача є інші доходи крім зарплати і він має можливість надавати грошову допомогу на утримання дочки значно більше, ніж визначив суд, не заслуговують на увагу.

Тому суд вірно прийшов до висновку про задоволення позову частково. З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ч. 1 п.1 ст. 307, ст. 308, ч. 1.п.І.ст. 314, ст. 315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 17 лютого 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.