Справа №22ц-1472 Категорія - 6
Головуючий у І інстанції - Хобор Р.Б.
Доповідач в апеляційній інстанції - Федоришин А.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2009 року м. Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Богонюка М.Я.,
суддів: Шашкіної С.І., Федоришина А.В.
при секретарі - Гуняк О.Я.,
з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 6 лютого 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 задоволено частково: ухвалено про зобов’язання відповідача знести самочинно споруджену бетонну огорожу на земельній ділянці по АДРЕСА_1.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 про визнання недійсними рішення та державного акта на право приватної власності на земельну ділянку відмовлено.
Рішення оскаржив ОСОБА_5, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову ОСОБА_3 та задовольнити його позовні вимоги.
Покликається на те, що земельною ділянкою, частина із якої є спірною, користується правомірно, межі її по периметру огородив власними силами ще до отримання позивачем Державного акту. Зазначає, що внаслідок недотримання Моршинсь-кою міською радою вимог закону щодо оформлення прав власності ОСОБА_3 на землю, спірна земельна ділянка безпідставно була закріплена за нею. Зокрема, з ним, як суміжним землекористувачем, не було погоджено меж земельної ділянки ОСОБА_3
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта - ОСОБА_2 на підтримання скарги, позивача ОСОБА_3 і представника Моршинської міської ради ОСОБА_4 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить їх обґрунтованими і тому приходить до переконання про необхідність відхилення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_5 з 26.06.2002 року є власником літнього будинку по АДРЕСА_2 (а.с. 34), а ОСОБА_3 - власником літнього будинку по АДРЕСА_1 у цьому ж населеному пункті з 23.03.2006 року (а.с. 85) та власником земельної ділянки площею 0,0628 м2 для обслуговування цього будинку і господарських будівель (а.с. 10. 100) . Земельна ділянка ОСОБА_3 межує з землями міста, землями загального користування (вул. Геологів та прохід), землями гр. ОСОБА_6 (а.с. 91) . Через земельну ділянку ОСОБА_3 проходить бетонний фундамент під огорожу (а.с. 90), зведений ОСОБА_5
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Так як ОСОБА_5 самовільно збудовано бетонний фундамент під огорожу на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, то на підставі наведеної вище норми позивач вправі вимагати від відповідача усунення перешкод у здійсненні права валсності - знесення самочинного будівництва.
Оскільки ОСОБА_5 відмовився виконати законні вимоги ОСОБА_3, то суд правомірно зобов’язав його знести самочинно зведений фундамент.
За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 не довів свого права на земельну ділянку, на якій побудовано фундамент. Не надав доказів права власності чи права користування цією земельною ділянкою і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Безпідставним є його твердження в апеляційній скарзі про обов’язок ОСОБА_3, як і Моршинської міської ради, узгоджувати із ним межі земельної ділянки позивачки, так як відповідно до кадастрового плану (а.с. 95) він не є із ОСОБА_3 суміжним землекористувачем. До того ж, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 взагалі не оформив своїх прав на земельну ділянку для обслуговування належного йому літнього будинку.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і тому воно є законним.
На підставі наведеного, керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315,317 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 6 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскарженою в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання чинності.