Справа № 22ц-1234

Категорія -37

Головуючий у 1-ій інстанції - Стефанюк Б.Р.

Доповідач - Федоришин А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2009 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Богонюка М.Я.,

суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.

при секретарі - Безп’ятко О.І.,

за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 листопада 2008 року та ухвалу цього ж суду від 26 лютого 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Перша Львівська державна нотаріальна контора - задоволено, визнано недійсним заповіт від 29 грудня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7

Крім цього, оскаржуваною ухвалою виправлено описку в рішенні цього ж суду.

Судові рішення оскаржила відповідач ОСОБА_2, просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд. Вважає невірним висновок суду про те, що волевиявлення ОСОБА_8 на складення заповіту не було вільним і не відповідало його волі, так як він був психічно адекватною особою, цей факт підтверджений медичними документами і показаннями свідків, поясненнями третьої особи - приватного нотаріуса. Записи в медичних документах ОСОБА_8 про його старечу деменцію, котрі лягли в основу висновку посмертної амбулаторної судово-психіатричної експертизи, вважає неправдивими і внесеними вже після його смерті.

Оскаржуючи ухвалу про виправлення описки в рішенні суду, апелянт зазначає порушення вимог процесуального закону, а саме: суд виправив описку в мотивувальній частині рішення що стосувалась відношення третьої особи - Першої Львівської державної нотаріальної контори до пред’явленого позову, однак заява від цієї заінтересованої особи не надходила, його представник участі у розгляді цього питання не приймав.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та прокурора Макогона Ю.І. на підтримання доводів апеляційної скарги, ОСОБА_4 і адвоката ОСОБА_5 на їх заперечення, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає рішення суду законним і тому його слід залишити без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_2 - відхилити.

Матеріалами справи встановлено, що на прохання позивачів ОСОБА_2 з 3 грудня 2007 року стала доглядати за їх перестарілим батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалідом І групи по зору. ОСОБА_8 був власником частини квартири АДРЕСА_1. 29.12.2007 року ОСОБА_8 заповів ОСОБА_2 усе своє майно, заповіт посвідчив приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_8 помер.

Висновок суду про те, що волевиявлення ОСОБА_8 на укладення заповіту в користь ОСОБА_2 не було вільним і не відповідало його волі колегія суддів вважає правильним, та таким, що грунтується на матеріалах справи і чинному законодавстві.

Такий висновок суду базується на акті №589 амбулаторної, заочної, посмертної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_8, відповідно до якого ОСОБА_8 на момент укладення оспорюваного правочину страждав судинною деменцією (недоумством) і за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про неправильність зазначеного акту із-за його фіктивності (експерти посилались на документи, які не були в їх розпорядженні, а надані їм для дослідження - виготовлені після смерті ОСОБА_8.) та невмотивованості є голослівними і бездоказовими.

Із вступної частини акту вбачається, що судова експертиза проводилась на матеріалах справи та оригіналі медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_8

Колегією суддів зазначена медична карга була досліджена в судовому засіданні і встановлено, що її записи відповідають копіям матеріалів справи.

Зауваження ОСОБА_2 про підробку медичної карти нею не підтверджені, натомість спростовані показаннями допитаних судом першої інстанції у якості свідків працівників поліклінічного відділення лікарні, у якій ОСОБА_8 був на обліку. Крім цього, захворювання ОСОБА_8 на деменцію діагностувалось задовго до його смерті і тому сумнів відповідачки про підробку цього діагнозу після його смерті є спростованим.

Відхиляється колегією суддів і апеляційне твердження ОСОБА_2 про адекватність ОСОБА_8. про що їй заявляли керівники громадських організацій, приватний нотаріус ОСОБА_7 та свідки, які посвідчували оспорюваний заповіт, видані ОСОБА_8 довіреності, адже такий висновок ці особи зробили без тривалого спілкування з ним. не маючи медичних знань, до того ж і у акті №589 зазначено, що ОСОБА_8 добре пам’ятав події минулого, проте був неадекватний стосовно нинішніх подій.

Оцінюючи акт судово-психіатричної експертизи, колегія суддів вважає його належним та допустимим доказом, оскільки судові експерти здійснили експертизу на підставі достовірних даних про стан здоров’я ОСОБА_8. кваліфікованою колегією експертів, з обґрунтуванням своїх висновків, які відповідають матеріалам справи і тому суд першої інстанції цілком підставно поклав його в основу свого рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які брали участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Із матеріалів справи вбачається, що суд, відповідно до передбаченої процесуальним законом процедури, за відповідною заявою адвоката ОСОБА_5 26 лютого 2009 року виправив допущені при ухваленні рішення описки. Необхідність виправлення описок і правильність їх посвідчення підтверджується матеріалами справи, у тому числі журналом судових засідань.

Таким чином колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, які суд встановив на підставі належно оцінених доказів, наданих сторонами, розглянув справу з додержанням норм матеріального і процесуального права і тому рішення слід залишити без змін, а апеляційні скарги - відхилити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 листопада 2008 року та ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 26 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскарженою в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання чинності.