Справа № 22-1298/09

Категорія:- 41

Головуючий у 1-й інстанції Назаркевич М.М.

Доповідач в апел. інстанції Кіт І.Н.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Каблака П.І.

суддів: Кота І.Н., Крайник Н.П.

при секретарі: Гарванко М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 грудня 2008 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін на підтримання доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 грудня 2008 р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю Добротвірської ТЕС ВАТ « Західенерго «, КП ЛОР « Червоноградське МЕТІ « та Кам’янка-Бузької районної державної адміністрації про визнання незаконним рішення від 17 березня 2008 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1, визнання нечинним свідоцтва про право власності на згадану квартиру, виданого на ім’я ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_4.

Відмовлено також у задоволенні вимог про визнання за позивачкою права власності на 1/3 частину цієї квартири та зобов’язання органу приватизації Добротвірської ТЕС прийняти нові рішення про приватизацію цього житла з урахуванням права позивачки на нього, а також зобов’язання Червоноградського МБТ1 видати сторонам нові свідоцтва про право власності на спірну квартиру. Відмовлено також у відшкодуванні моральної шкоди.

Рішення суду оскаржила позивач. В апеляційній скарзі покликається на незаконність судового рішення та невідповідність викладених у ньому висновків дійсним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що невірним є висновок суду першої інстанції про те, що позивачка тривалий час без поважних причин не проживала у спірній квартирі, а тому втратила право на користування житловою площею у ній і відповідно право на її приватизацію.

Оскільки оскаржуване рішення районного суду грубо порушує її житлові права, просить його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову в повному його обсязі.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред’явлених позовних вимог законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав лише для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Ухвалюючи 18 грудня 2007 р. в порядку окремого провадження за правилами ст. ст. 246-249 ЦПК рішення про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутньою, суд одночасно незаконно вирішив також і питання про визнання її такою, що втратила право на користування житловою площею в АДРЕСА_1 (а.с. 85), тоді як такий спір може вирішуватися лише у позовному провадженні за участю відповідача та власника житла.

ОСОБА_2 того, відповідно до змісту ст. 250 ЦПК, скасування судом свого рішення про визнання особи безвісно відсутньою, обов’язково тягне за собою відновлення нею в повному обсязі усіх без винятку належних їй цивільних прав, у тому числі й житлових. Таким чином, з часу ухвалення 03.06.08 р. районним судом такого рішення відносно ОСОБА_2 (а.с. 34), разом із поновленням її реєстрації в АДРЕСА_1, одночасно поновилось також її право на приватизацію цього житла.

В цьому зв’язку, оскаржуване рішення районного суду від 17 грудня 2008 року (а.с. 121-122) в частині відмови у визнанні незаконною проведеної без участі позивачки приватизації спірної квартири й визнання нечинними правовстановлюючих документів виданих відповідачеві, грубо порушує права позивачки й не відповідає вимогам ст. 8 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду «, а тому не може залишатися в силі й підлягає обов’язковому скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення зазначених позовних вимог.

Разом з тим, не підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання за позивачкою права власності на спірне житло, та зобов’язання Добротвірської ТЕС й Червоноградського МБТІ прийняти відповідні рішення та видати їй правовстановлюючі документи на житло, оскільки із відповідною письмовою заявою про його приватизацію до власника будинку вона не зверталась й така можливість нею не втрачена.

Суд першої інстанції також підставно відмовив у стягненні в користь позивачки морального відшкодування, оскільки нею не подано жодних доказів на підтвердження заподіяння їй такої шкоди, а крім того, відповідно до роз’яснень, що містяться у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995р., з наступними змінами і доповненнями « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди «, така відповідальність не передбачена Законом України « Про приватизацію державного житлового фонду «.

Тому в цій частині доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303,307,309,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково. Рішення Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 грудня 2008 р. в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконним рішення органу приватизації та визнання нечинними правовстановлюючих документів виданих на приватизовану квартиру скасувати з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення такого позову.

Визнати незаконним розпорядження органу приватизації Добротвірської ТЕС від 19 березня 2008 р.за № 80 про приватизацію квартири АДРЕСА_1 громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Визнати нечинними видані на їх ім’я свідоцтва про право власності на зазначене нерухоме майно від 28 березня 2008 року, та відомості про реєстрацію їх права власності від 01 квітня 2008 року в КП Львівської обласної ради «Червоноградське МБТІ«.

В решті розглянутих вимог рішення районного суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання законної сили, шляхом подання на ньогої касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.