Справа №22ц/1643

Категорія 57

Головуючий в суді Iі інст. Седун Ф.В.

Доповідач Худяков А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2009 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Худякова А.М.,

суддів: Франовської К.С., Широкової Л.В.

при секретарі судового засідання Назаренко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Брусилівського районного суду від 19 травня 2009 року по цивільній справі за позовом по цивільній справі за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ „ПриватБанк") до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2009 року ЗАТ КБ „ПриватБанк" звернулося в суд з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що на підставі кредитного договору з відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки на нерухоме майно, -житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій розташований предмет іпотеки. Оскільки зобов’язання по погашенню кредиту із сплатою відсотків відповідачем не виконуються, внаслідок чого винесла заборгованість в сумі 20500,94 доларів США, просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідачів з будинку.

Ухвалою Брусилівського районного суду від 19 травня 2009 року провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк" судовий збір в сумі 1551 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу суду в частині стягнення з них на користь позивача судових витрат скасувати, посилаючись на порушення судом ст. 89 ЦПК України. В решті ухвала не оскаржена.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апедляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після предъявления позову, суд, за заявою позивача присуджуж стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача ОСОБА_6, яка наділена відповідними повноваженнями (а.с. 21) в судовому засіданні 19 травня 2009 року заявила про відмову позивача від позову з тих підстав, що відповідачі сплатили заборгованість за кредитним договором і просила відшкодувати судові витрати.

Проте, як свідчить журнал судового засідання та технічний запис процесу, представник позивача підтвердила, що позовні вимоги відповідачі задовольнили 24 квітня 2009 року, тобто, ще до звернення позивача до суду з даним позовом (а.с. 24) . Цей факт підтверджено поданими відповідачами копіями квитанцій банку про сплату платежів 24.04.2009 р.

За таких обставин, закриваючи провадження у справі за відмовою від позову, суд не мав правових підстав для покладення на відповідачів обов’язку про відшкодуванню понесених позивачем судових витрат.

Відтак, ухвала в цій частині підлягає скасуванню з постановлениям про відмову у відшкодування судових витрат.

Керуючись ст. ст. 303-304,307,312,313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Брусилівського районного суду від 19 травня 2009 року в частині стягнення судових витрат скасувати і постановити нову, якою відмовити ЗАТ Комерційний Банк „ПриватБанк" у стягненні з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 судових витрат.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.