Справа № 22ц-12132009 р.
Категорія: 19,27
Головуючий по 1 інстанції Журба С.О.
Доповідач в апеляційній інстанції Скіць М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Скіця М.І., Сіренка Ю.В.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
з участю адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - Банк) на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Банку, третя особа тимчасовий адміністратор ОСОБА_1, про розірвання договору банківського вкладу, витребування майна та відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2009 року позивачі звернулися до суду з позовом до Банку, третя особа тимчасовий адміністратор ОСОБА_1, про розірвання договору банківського вкладу, витребування майна та відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 2 грудня 2008 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем був укладений договір банківського вкладу № НОМЕР_1 на суму 15 000 доларів США зі сплатою 14 % річних, терміном повернення 3 січня 2009 року.
Також 2 грудня 2008 року між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем укладено договір банківського вкладу № НОМЕР_1 на суму 14 464,92 долари США зі сплатою 14 % річних, терміном повернення 3 січня 2009 року.
03 січня 2009 року позивачі звернулися до Банку з вимогою про повернення їхніх вкладів, але відповідач їх вимогу не виконав, тому вони змушені були звернутися до суду.
В судовому засіданні позивачі позовні вимоги змінили та виклали їх наступним чином: стягнути з Банку на користь ОСОБА_3 суму вкладу в розмірі 115 000 грн., і на відшкодування моральної шкоди - 20 000 грн.; стягнути з Банку на користь ОСОБА_4 суму вкладу в розмірі 111 379 грн. 88 коп., і на відшкодування моральної шкоди -20 000 грн., а також стягнути на їх користь 10 000 грн. на правову допомогу та 1 730 грн. судових витрат.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з Банку на користь ОСОБА_3 суму вкладу в розмірі 115 500 грн. 00 коп. та на користь ОСОБА_4 - в розмірі 111 379 грн. 88 коп.
В частині позовних вимог про стягнення з Банку на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Вирішено питання по судових витратах.
В апеляційній скарзі Банк просить рішення райсуду скасувати як постановлене при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, із порушенням вимог матеріального права та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Між сторонами по справі укладено договори банківського вкладу, строк виконання по яких завершився 03 січня 2009 року. 08 січня 2009 року позивачі звернулись до Банку з письмовою заявою про повернення коштів у зв’язку із закінченням терміну дії вищезазначених договорів банківських вкладів, на що отримали відмову від відповідача, ТОВ «Укрпромбанк».
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення банківських вкладів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідно до цивільного законодавства та договорів банківського вкладу вимога позивачів про стягнення коштів по закінченню терміну дії договорів банківського вкладу ґрунтується на положеннях чинного цивільного законодавства.
Так відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняли від другої* сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановленому договором.
Частиною 2 ст. 1160 ЦК України закріплено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемними.
Вищевказані норми законодавства знайшли своє відображення і в договорах банківських вкладів, укладених між сторонами по справі, відповідно до п.2.4.3 яких, вкладники мають право отримати суму вкладів та нараховані проценти за останній розрахунковий період у «Дату повернення» визначеному у п.1.1 цього договору.
Згідно п. І.І. договору предметом договору є грошові кошти прийняті від вкладника строком на 33 дні з 02.12.08 р. (Дата внесення) по 03.01.09 р. (Дата повернення) .
Як встановлено з матеріалів справи, тимчасова адміністрація у ТОВ «Укрпормбанк» призначена 21 січня 2009 року.
Посилання апелянта на положення постанови НБУ №19/БТ від 20.01.2009 року та ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» про введення мораторію, дія котрого поширюється на зобов’язання, строки виконання по яких настали до призначення тимчасової адміністрації і є наслідком неналежного виконання Банком умов договору, колегія суддів розцінює критично, т.я. відповідно до ч. 1 вищезазначеної статті забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, однак відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Так, розглядаючи спірні правовідносини між сторонами, судом першої інстанції було вірно визначено коло осіб, що повинні приймати участь у справі, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та законодавство, що їх регулює, і за наданих доказів ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Висновки суду щодо не допущення заборони обмеження прав клієнта про розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, відповідно до положень ст. 1074 ЦК України, є вірними, оскільки договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта в будь-який час, відповідно до вимог ст. 1075 ЦК України.
Зважаючи на встановлені обставини та положення законодавства, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, а також підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, згідно до положень ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпормбанк» відхилити, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Банку, третя особа тимчасовий адміністратор ОСОБА_1, про розірвання договору банківського вкладу, витребування майна та відшкодування шкоди залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.