Справа №1-31/2009 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Демиденка А.І.
судді Поєдинка І. А.
народних засідателів Восковцева П.П., Євлаша А.В., Приходька М.М.
при секретарі Єгоровій С.А.
з участю прокурора Лісового М.Л.
потерпілої ОСОБА_1
її представника ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
підсудного ОСОБА_4, -
розглянувши у залі судових засідань апеляційного суду Черкаської області кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Дмитренки Богус-лавського району Київської області, українця, гр. України, з середньою освітою, розлученого, судимого 11 грудня 2006 року Богуславським районним судом Київської області за ч.1 ст. 115 КК України до 11-ти років позбавлення волі, з наступним відбуттям покарання у Черкаській ВК- 62, -
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч.2 п. 13 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
Підсудний ОСОБА_4, будучи судимим 11 грудня 2006 року Богуславським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі, на шлях виправлення не став і під час відбування цього покарання у ВК- 62, розташованій по вул. Сурікова, 30 в м. Черкаси, знову вчинив умисне вбивство за наступних обставин.
14 лютого 2009 року між ним та засудженим ОСОБА_5, 1988 року народження, була досягнута домовленість про надання допомоги при встановленні на статевому органі останнього пірсінгу.
16 лютого 2009 року близько 8 години, порушуючи режим відбування покарання, ОСОБА_4, маючи при собі ножа, зустрівся з ОСОБА_5 на одинці в роздягальні цеху № 1 виробничої зони згаданої виправної колонії, де під час підготовчих дій до встановлення пірсінгу між ними виникла сварка. ОСОБА_4 як особа, яка раніше вчинила умисне вбивство, на грунті неприязнених стосунків, що виникли при цьому, маючи умисел на умисне вбивство, застосував фізичне насильство, яке виразилось в умисному нанесенні ним вищезгаданим ножем двох ударів в область живота ОСОБА_5, з наступним заподіянням двох проникаючих колото-різаних поранень з пошкодженням кишківника та лівої загальної здухвинної артерії, гострої крововтрати, що є тяжкими за ознакою небезпеки для життя. Завдяки цьому ОСОБА_4 досяг своєї мети на умисне вбивство, оскільки саме ці тілесні ушкодження стали безпосередньою причиною смерті потерпілого на місці події.
Підсудний ОСОБА_4 як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні вину в пред’явленому йому обвинуваченні визнав частково і пояснив, що при обставинах, наведених у звинуваченні, він дійсно позбавив життя ОСОБА_5 В той же час, наполягає на тому, що це сталося раптово, коли потерпілий в ході підготовки до цієї операції словесно тяжко його образив, а він, розхвилювавшись, - тут же наніс ОСОБА_5 згадані ножові поранення, не маючи умислу на вчинення умисного вбивства. Вважає, що ці дії відносно потерпілого були вчинені ним у стані сильного душевного хвилювання.
Цивільний позов потерпілої у справі, ОСОБА_1, визнає повністю.
Окрім того, під час відтворення обстановки та обставин події із застосуванням відеозапису, він добровільно направився до згаданого вище приміщення роздягальні № 1, де на місці показав і розказав про обставини вчиненого ним злочину. Зокрема, він показав, де взяв зі столу ножа і, використовуючи манекена, показав як наніс цим ножем удар в область живота.
Під час перегляду відеозапису в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 будь-яких зауважень з приводу процедури проведення та змісту цієї слідчої дії не заявив.
Колегія суддів вважає, що зазначена слідча дія проведена з дотриманням процесуального закону.
том 1 а.с. 74-75,115-116,120-121,127-130,161-162;
том 2 а.с. 49, том 1 а.с. 127-134
Винність ОСОБА_4 у скоєнні цього злочину підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- показаннями потерпілої ОСОБА_1 про те, що її син, ОСОБА_5, 1988 року народження, за вироком Богуславського районного суду Київської області від 07 травня 2008 року за ст. ст. 309ч.1,71 КК України станом на лютий 2009 року відбував покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі в Черкаській ВК № 62. За його попередніми повідомленнями було відомо про те, що між ним та підсудним ОСОБА_4 мали місце певні зв’язки, але їх реальний зміст за життя сина їй з’ясувати так і не вдалось. Про смерть сина їй повідомила адміністрація колонії. До ОСОБА_4 жалості немає і наполягає на його суворому покаранні. Просить стягнути з нього на її користь матеріальну шкоду в сумі 4674,82 грн., моральну - в сумі 200000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.;
- показаннями на досудовому слідстві свідка ОСОБА_6, що були досліджені в суді в порядку п.2 ч.1 ст. 306 КПК. З них убачається те, що 16 лютого 2009 року близько 8 години він як особа, яка відбувала покарання за вироком суду у виправній колонії № 62, знаючи про наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_5, направлені на виконання останньому так званого пірсінгу, залишив їх наодинці в роздягальні цеху № 1 виробничої зони цієї установи. Повернувшись до неї на протязі 10 хвилин, ОСОБА_4 в це приміщення його не пустив і сказав: «Пішли пройдемося». Разом вони підійшли до міжзонного КПП колонії, де ОСОБА_4 повідомив чергового про вчинений ним злочин у роздягальні. Коли він разом з працівниками колонії повернувся до цієї роздягальні, то на лавці побачив засудженого ОСОБА_5 без ознак життя;
том 1 а.с. 100-106,163
- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що 16 лютого 2009 року близько 8 години він як засуджений знаходився в роздягальні цеху № 1 виправної колонії № 62, де збирався попити чаю з засудженим ОСОБА_6 Тут один за одним підійшли двоє засуджених, одним з яких був підсудний ОСОБА_4, а другий - потерпілий ОСОБА_5 Засуджений ОСОБА_6 посприяв цим засудженим залишитись наодинці, після чого вони покинули приміщення роздягальні;
- показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що 16 лютого 2009 року близько 8.30 год. під час чергування в складі добового наряду виправної колонії № 62 до нього дійсно підійшов засуджений ОСОБА_4, який повідомив про вчинення ним підрізу іншого засудженого на ім’я ОСОБА_5 в приміщенні роздягальні № 1 виробничої зони. До перевірки цієї інформації тут же підключились інші працівники колонії, які виявили у згаданій роздягальні труп засудженого ОСОБА_5;
- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про те, що в ході перевірки повідомлення засудженого ОСОБА_4 вони виявили у роздягальні № 1 згаданої виправної колонії труп засудженого ОСОБА_5 з ознаками насильницької смерті. В області його живота мались дві колото-різані рани. Рядом, на столі знаходився саморобний ніж, на якому були сліди речовини, подібної на кров. Підсудний ОСОБА_4 визнав свою причетність до заподіяння цих ран потерпілому під час сварки, що сталася між ними напередодні в цій же роздягальні;
- даними протоколу огляду місця події з фототаблицею до нього про те, що місцем події є приміщення роздягальні № 1 виправної колонії № 62. Там, на лавочці було виявлено труп засудженого ОСОБА_5 В області його живота мались дві колото-різані рани, а рядом, на столі знаходився саморобний ніж з слідами речовини, подібної на кров. Даного ножа було вилучено, з метою наступного експертного дослідження;
том 1 а.с. 5-42
- даними акту судово-медичного дослідження № 132 та висновку судово-медичної експертизи № 132/6, згідно з якими при дослідженні трупа ОСОБА_5 були виявлені наступні тілесні ушкодження: два проникаючі поранення живота з пошкодженням кишківника та лівої загальної здухвинної артерії, з крововиливом в поза очеревинний простір та черевну порожнину; рана 1-го пальця лівої кісті; дві подряпини на лівому стегні; три подряпини в ділянці правого-променево-зап’ясткового суглобу.
Поранення живота виникли внаслідок дії колюче-ріжучого знаряддя і належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та перебувають в прямому причинному зв’язку зі смертю.
Причиною смерті ОСОБА_5 є гостра крововтрата внаслідок двох проникаючих колото-різаних поранень живота з пошкодженням кишківника та лівої загальної здухвинної артерії.
Виходячи з характеру і властивостей тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_5, не виключається можливість їх спричинення за обставин, на які вказав в своїх показаннях і під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_4
том 2 а.с. 30-33
- даними висновку експерта № 79, згідно з яким на ножі, вилученому з місця пригоди, виявлена кров людини. її походження від потерпілого ОСОБА_5 не виключається;
том 2 а.с. 5-6
- даними висновку службової перевірки, затвердженого начальником Черкаської ВК-62 від 23.02.2009 року, про обставини цього злочину та причини і умови його вчинення;
том 1 а.с. 141-145
- даними висновків амбулаторної, комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 01.04. 09 року, згідно з якими ОСОБА_4 будь-яким хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, а виявляє розлади особистості емоційно-нестійкого типу в стаді компенсації, що при відсутності розладів психотичного рівня, розладів мислення, пам’яті, інтелекту, збереженні вольових процесів, здатності до прогнозу і достатній критичності - обумовлює його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними.
На теперішній час ОСОБА_4 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає. У нього не відмічається проявів декомпенсації розладів особистості. Він здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, приймати участь у слідчих діях і судовому процесі.
За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_4 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 94 КК України.
В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_4 не знаходився у стані фізіологічного афекту або в іншому вираженому емоційному стані, котрий міг би суттєво вплинути на його свідомість та поведінку.
том 1 а.с. 238-245
В ході судового дослідження цих висновків не встановлено будь-яких даних, які б викликали сумніви щодо їх законності та обґрунтованості. Колегія суддів судової палати вважає, що вони суттєво доповнюють матеріали справи і в сукупності з наведеними вище доказами дозволяють суду визнати доводи підсудного ОСОБА_4 про вчинення ним цього злочину в стані сильного душевного хвилювання такими, що направлені на зменшення своєї ролі в скоєному злочині, а внаслідок цього, і на пом’якшення відповідальності за нього.
За відсутності будь-яких хронічних вад психічного чи психологічного характеру, застосування підсудним ОСОБА_4 такого знаряддя злочину як ножа з клинком довжиною 140 мм і нанесення ним із значною силою проникаючих поранень в область розташування життєво важливих органів потерпілого об’єктивно свідчить про те, що він діяв з умислом, направленим на позбавлення його життя.
Будь-яких інших мотивів скоєння цього злочину ОСОБА_4 в суді не навів.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів судової палати приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_5
Його дії суд кваліфікує за п.13 ч.2 ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 колегія суддів судової палати керується вимогами ст. ст. 65,71 КК України. Враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких і становить виняткову суспільну небезпеку. Особу винного, який під час відбуття покарання за попередньо вчинене умисне вбивство, передбачене ст. 115 ч. 1 КК України, на шлях виправлення не став і не покаявся. Є особою, схильною до імпульсивних та необдуманих дій, у нього відсутнє відчуття відповідальності.
том 1 а.с. 58-63,66-67,151-156,192;
том 2 а.с. 54-55,57-59
З огляду на це, за відсутності обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання, до підсудного ОСОБА_4 як до асоціальної особи, яка становить особливу небезпеку для суспільства, неможливо застосувати покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Він підлягає засудженню до найсуворішого покарання за цим законом, що полягає у пожиттєвій його ізоляції від суспільства в спеціалізованій виправно-трудовій колонії.
Відповідно до вимог ст. ст. 28,328 КПК України, цивільний позов у справі в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає до повного задоволення, а в частині моральної -до часткового. При цьому суд враховує повну документальну обґрунтованість потерпілою розміру матеріальної шкоди та часткову - понесених нею моральних страждань. Визнавапьну позицію підсудного щодо висунутих проти нього позовних вимог. Дані судової практики з приводу відшкодування моральної шкоди у справах цієї категорії.
Долю речових доказів та судових витрат у справі необхідно вирішити відповідно до вимог ст. ст. 81,91,93 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 338 КПК України в строк відбуття покарання підсудним ОСОБА_4 необхідно зарахувати час тримання його під вартою у цій справі з дня затримання до постановления цього вироку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, колегія суддів судової палати, -
ЗАСУДИЛА:
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч.2 п. 13 КК України і призначити йому за цим законом покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю цього вироку та вироку щодо ОСОБА_4 Богуславського районного суду Київської області від 11 грудня 2006 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_4 рахувати з дня його затримання, тобто з 16 лютого 2009 року.
Запобіжний захід щодо нього залишити попередній - тримання під вартою. Речові докази у справі, перелічені в п.п. 1-10 включно в довідці про речові докази, що приєднана до обвинувального висновку, - знищити. CD-R диск з відтворенням обстановки та обставин події за участю ОСОБА_4 та паперовий конверт з фотознімком сліду взуття, виявленого в ході огляду місця події 16 лютого 2009 року, залишити при справі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4674,82 грн., моральної - 100000 грн., а також витрати, понесені нею на оплату праці адвоката, в сумі 1500 грн. Всього - 106174,82 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь експертних установ (том 1 а.с. 214,221,231) судові витрати в сумі, відповідно, 75,12 грн., 225,36 грн., 112,68 грн. Всього - 413,16 грн.
Вирок може бути оскаржений учасниками процесу і на нього може бути внесено подання прокурором до Верховного Суду України на протязі одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 в той же строк, але з часу вручення йому копії даного вироку під розписку.