Справа №22ц-2446-09

Категорія 01,19,27

Головуючий в суді 1 інстанції Мартинов Є.О.

Доповідач в суді 2 інстанції Юровська Г.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Юровської Г.В.,

суддів: Волохова Л.А., Голуб С.А.

при секретарі: Рудзінській А.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Бориспільської міжрайонної прокуратури на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2008 року по цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

ВСТАНОВИЛА:

26 березня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль» звернулося до суду із позовом, в якому просило визнати за ТОВ «СП БОРИСПІЛЬ» право на стягнення 250 000,00 (двісті п’ятдесят тисяч) гривень в рахунок погашення боргу за договором позики № 09/01-03 від 09 січня 2008 року, укладеним між позивачем та відповідачем; звернути стягнення за зобов’язаннями ОСОБА_3 за Договором позики № 09/01-03 від 09 січня 2008 року в рахунок погашення боргу на земельні ділянки, розташовані на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області площею 4,6896 га з кадастровим номером: 3220881700:04:001:0108, належну ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 331858 від 28.02.2008 року; площею 0,1111 га з кадастровим номером: 3220881700:04:002:1332, належну ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 331857 від 28.02.2008 року.

Припинити право власності ОСОБА_3 на земельні ділянки, розташовані на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області: площею 4,6896 га з кадастровим номером: 3220881700:04:001:0108, належну ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 331858 від 28.02.2008 року; площею 0,1111 га з кадастровим номером: 3220881700:04:002:1332, належну ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 331857 від 28.02.2008 року.

Визнати право власності ТОВ «СП БОРИСПІЛЬ» на земельні ділянки, розташовані на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області: площею 4,6896 га з кадастровим номером: 3220881700:04:001:0108 із цільовим призначенням: «для ведення підсобного сільського господарства»; площею 0,1111 га з кадастровим номером: 3220881700:04:002:1332 із цільовим призначенням: «для ведення підсобного сільського господарства».

Зобов’язати управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області (адреса: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях. 79, ідентифікаційний код 24214504) підписати та видати ТОВ «СП БОРИСПІЛЬ» державні акти на право власності на земельні ділянки, що посвідчують право власності ТОВ «СП БОРИСПІЛЬ» на земельні ділянки, розташовані на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області: площею 4,6896 га з кадастровим номером; 3220881700:04:001:0108 із цільовим призначенням: «для ведення підсобного сільського господарства»; площею 0,1111 га з кадастровим номером: 3220881700:04:002:1332 із цільовим призначенням: «для ведення підсобного сільського господарства».

Зобов’язати Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», Київську регіональну філію державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», Бориспільський районний відділ Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» зареєструвати та видати ТОВ «СП БОРИСПІЛЬ» державні акти, що посвідчують право власності вказаного товариства на земельні ділянки, розташовані на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області: площею 4,6896 га з кадастровим номером: 3220881700:04:001:0108 із цільовим призначенням: «для ведення підсобного сільського господарства».

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2008 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СП Бориспіль»задоволено.

На зазначене рішення суду першої інстанції прокурор Бориспільської міжрайонної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позивних вимог, відмовивши у задоволенні позову.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним воно вважається тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим - у разі ухвалення його на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального право або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Судом встановлено, що 09 січня 2008 року між сторонами був укладений договір позики № 09/01 - 03, згідно з яким позивач надав відповідачці позику у сумі 250 000 00 грн., а відповідач зобов’язався повернути вказані кошти до 09 лютого 2008 року.

У власності відповідача перебувають земельні ділянки, розташовані на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району.

Вирішуючи вказаний спір та, задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами по вказаній справі був укладений договір позики який відповідає вимогам ст. 1049 ЦК України і так як відповідач по справі у строки визначені договором не повернув вказані кошти позивачу, тому суд прийшов до висновку, що обґрунтованими є і вимоги позивача по звернення стягнення на земельні ділянки (паї) відповідачки, які розташовані на території Вороньківської сільської ради в рахунок погашення суми неповернутого боргу. Крім того, обґрунтованими суд визнав також і вимоги позивача щодо припинення права приватної власності відповідача на зазначену земельну ділянку та визнання за позивачем по справі права власності на вказану земельну ділянку (пай) та зобов’язання управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області підписати та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «СП БОРИСПІЛЬ» державні акти на право власності на земельні ділянки, що посвідчують право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «СП БОРИСПІЛЬ» на земельні ділянки, розташовані на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області: площею 4,6896 га з кадастровим номером: 3220881700:04:001:0108, площею 0,1111 га з кадастровим номером: 3220881700:04:002:1332, для ведення підсобного сільського господарства; зобов’язано Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» Київську регіональну філію державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» зареєструвати та видати Товариству з обмеженою відповідальністю „СП БОРИСПІЛЬ" державні акти, що посвідчують право власності вказаного товариства на зазначені земельні ділянки.

Однак, визнати законним та обґрунтованим вказане рішення суд першої інстанції колегія суддів не може та вважає що воно підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд виходячи із наступного.

Відповідно до вимог передбачених ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів вказаної цивільної справи між позивачем та відповідачами справі фактично був укладений договір позики, тобто правовідносини, які регулюються ст. 1049 ЦК України.

Суд першої інстанції, приймаючи до провадження поданий позов та розглядаючи вказану цивільну справу не звернув уваги, що між сторонами укладений договір позики, а вимоги заявлено не про повернення отриманих та неповернутих коштів, а про звернення стягнення на земельну ділянку, хоч такого виду відповідальності сторонами при укладення договору позики не визначалося, тому суд, задовольняючи вказані позовні вимоги фактично вирішив не судовий спір щодо стягнення коштів за договором позики, а визначив порядок та спосіб виконання зобов’язання (чи судового рішення про стягнення коштів) не з’ясувавши при цьому матеріальне становище відповідача та можливість ним виконати вказані зобов’язанні у спосіб визначений ст. 1049 ЦК України, а саме повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Не звернув суд першої інстанції, що предметом позовних вимог позивача є земельні ділянки, які мають цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому на вказані земельні ділянки поширюється дія п. 6 п. 15 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України щодо заборони купівлі-продажу або іншого способу відчуження земельних ділянок, що не уможливлює їх відчуження в тому числі і зазначеним судом способом.

З матеріалів вказаної цивільної справи вбачається, що позивач по справі, подаючи вказану позовну заяву просив крім вирішення спору між ним (позивачем) та відповідачем щодо звернення стягнення на його земельну ділянку та припинити права відповідачки на вказані земельні та визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку, просив, також зобов’язати державні органи вчинити певні дії.

Однак в порушення вимог ст. 33 ЦПК України суд першої інстанції вказані органи державної влади до участі в розгляді справи в якості співвідповідачів не притягнув та не з’ясував якими діями вони порушили права позивача в даних правовідносинах та чи він взагалі звертався до них з приводу вказаних прав.

З порушенням норм цивільного процесуального законодавства, а саме ст. 223 ЦПК України суд першої інстанції визначив порядок набрання законної сили рішення, хоч обставин які зазначені в ст. 367 ЦПК України в даних правовідносинах не вбачається.

У відповідності з ч.2 ст. 20 Земельного Кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Частиною 3 ст. 20 Земельного Кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року за №502 затверджений «Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб».

Згідно з вимогами ч.2 ст. 20 Земельного Кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

У відповідності з п. б п.15 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України (в редакції Закону України за №490-У від 19 грудня 2006 року, чинного з 13 січня 2007 року) до 01 січня 2008 року не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Оскільки суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь, вказані обставина є безумовною підставою відповідно до вимог п.4,6 ч. 1 ст. 311 ЦПК України для скасування рішення суду та направлення її на новий розгляд.

Колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги прокурора Бориспільської міжрайонної прокурори є частково обґрунтованим та такими, що дають підстави для скасування рішення суду. Разом з тим, колегія суддів вважає, що вимога прокурора в частині ухвалення нового рішення не можу бути задоволена, оскільки він не був та не є стороною по вказаній справі, а тому не вправі вимагати постановления рішення по вказаним правовідносинам, а лише як представник органу державної влади Київської обласної ради на яку відповідно до вимог ст. 8 ЗК України покладається реалізація державної політики в сфері земельних відносин в межах області, вправі ставити питання щодо незаконності відчуження земельних ділянок (паїв).

На підставі наведеного та враховуючи те, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2008 року постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права воно підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

На підставі наведеного, керуючись: ст. ст. 307,311,313,314,315,317,319 ЦПК України колегія,

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу прокурора Бориспільської міжрайонної прокурори задовольнити частково.

Скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2008 року, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.