Справа № 22ц-2052

Категорія 45

Головуючий у 1 інстанції Корнієць М.І.

Доповідач у II інстанції Касьяненко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2009 року. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Антоненко В.І.,

суддів: Поліщука М.А., Касьяненко Л.І.,

при секретарі: Приходько Л.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8.06.2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на належну йому земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Зазимської сільської ради Броварського району Київської області.

Позовні вимоги мотивував тим, що 4.01. 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, згідно з яким позивач передав у власність відповідача грошові кошти у сумі 270 000 грн. на строк до 20.02.2007 року. Договір був укладений у простій письмовій формі. У визначений договором строк відповідач борг не повернув.

Відповідач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки розміром 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена в адміністративних межах Зазимської сільської ради Броварського району Київської області.

Позивач вважав, що в разі ухвалення судом рішення про стягнення з відповідача боргу воно не буде виконане у зв’язку з відсутністю у нього грошей, тому просив суд ухвалити рішення про звернення стягнення на належну відповідачеві на праві власності земельну ділянку, припинивши його право власності на неї. Одночасно позивач просив визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку, крім того, просив суд встановити порядок виконання рішення суду шляхом заборони компетентним органам відмовляти у виготовленні Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, який буде виготовлений на його ім’я.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8.06.25.2007 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі та зазначено, що воно набирає законної сили з 9.06. 2007 року.

В апеляційній скарзі Бориспільського міжрайонного прокурора ставиться питання про скасування рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд на таких підставах.

Згідно п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

Забороняючи компетентним органам владних повноважень у сфері земельних ресурсів Бориспільського району та Київської області, які не були залучені до участі у справі, відмовляти у погодженні технічної документації, виготовленні та підписанні, видачі, а також реєстрації державного акту на право власності позивача на земельну ділянку для ведення ОСГ, яка належала відповідачці, суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

Крім того, судом порушені, норми матеріального права. Зокрема не враховано, що відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Тобто, за правилами статей 1046 та 1049 ЦК України позивач відповідно до укладеного ним з відповідачем договору має право вимагати повернення саме грошових коштів і предметом судового розгляду за даним позовом повинні бути саме грошові кошти, а не земельна ділянка.

До того ж, судом фактично узаконено відчуження між сторонами земельної ділянки, відчуження якої заборонено п.15 розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України.

Безпідставним є зазначення у рішенні суду, що воно набирає законної сили з 9.06.2007 року. Відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Що стосується ст. 367 ЦПК України про негайне виконання судових рішень, то нею передбачено виключний перелік випадків, у яких суд допускає негайне виконання рішень і розширеному тлумаченню він не підлягає. Оскаржуване рішення суду не відноситься до переліку, встановленого ст. 367 ЦПК України.

Суд, крім вищезазначених порушень, не врахував, що за змістом статей 3,15 ЦПК України суди в порядку цивільного судочинства вирішують спори з приводу порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суди не можуть підміняти собою інші компетентні органи законодавчої чи виконавчої влади. В даному ж випадку відсутній спір між позивачем та відповідачем, який би підлягав судовому розгляду. Фактично суд вирішив питання про відчуження земельної ділянки, на яку законодавцем встановлено мораторій.

За таких обставин, коли рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, воно не може залишатися без змін та підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 311,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8.06. 2007 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.