Справа №22ц-1398

Категорія 45

Головуючий у 1 інстанції Криворучко І.В.

Доповідач у II інстанції Касьяненко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Антоненко В.І.,

суддів: Поліщука М.А., Касьяненко Л.І.,

при секретарі: Приходько Л.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.02.2007 року у справі за позовом ТОВ „Життя доріг" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на земельну ділянку.

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2007 року ТОВ „Життя доріг" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на належну їй земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Сеньківеької сільської ради Бориспільського району Київської області.

Позовні вимоги мотивував тим, що 25.12.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поворотної фінансової допомоги, згідно з яким позивач передав у власність відповідачки грошові кошти у сумі 200 000 грн. на строк до 30.01.2007 року. Договір був укладений у простій письмовій формі. У визначений договором строк відповідачка не повернула борг. Посилаючись на те, що в разі ухвалення судом рішення про стягнення з відповідача боргу воно не буде виконане у зв’язку з відсутністю у неї грошей, позивач просив суд ухвалити рішення про звернення стягнення на належну відповідачці на праві власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Сеньківеької сільської ради Бориспільського району Київської області, в розмірі 5,7204 га, припинивши право власності відповідачки на вказану земельну ділянку. Одночасно позивач просив визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку, заборонивши компетентним органам Бориспільського району, а саме відділу містобудування та архітектури, санітарній епідеміологічній станції, відділу земельних ресурсів, районній державній адміністрації, а також державному управлінню екології та природних ресурсів у Київській області, Київському обласному управлінню земельних ресурсів, Київському обласному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства "Центр земельного кадастру при Держкомземі України" відмовляти у погодженні технічної документації, виготовленні та підписанні, а також реєстрації державного акту на право власності ТОВ „Життя доріг" на вказану земельну ділянку для ведення ОСГ у вищезазначених розмірах.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2007 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі та зазначено, що воно набирає законної сили з 23 лютого 2007 року.

В апеляційній скарзі Бориспільського міжрайонного прокурора ставиться питання про скасування рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ „Життя доріг".

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд на таких підставах.

Згідно п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

Забороняючи компетентним органам владних повноважень у сфері земельних ресурсів Бориспільського району та Київської області, які не були залучені до участі у справі, відмовляти у погодженні технічної документації, виготовленні та підписанні, видачі, а також реєстрації державних актів на право власності ТОВ „Життя доріг" на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка належала відповідачці, суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

Крім того, судом порушені норми матеріального права. Зокрема не враховано, що відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Тобто, за правилами статей 1046 та 1049 ЦК України ТОВ „Життя доріг" відповідно до укладеного ним з відповідачкою договору має право вимагати. повернення саме грошових коштів і предметом судового розгляду за даним позовом повинні бути саме грошові кошти, а не земельна ділянка.

До того ж, судом фактично узаконено відчуження між сторонами земельної ділянки, відчуження якої заборонено п.15 розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України.

Безпідставним є зазначення у рішенні суду, що воно набирає законної сили з 23 лютого 2007 року. Відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суд, крім вищезазначених порушень, не врахував, що за змістом статей 3,15 ЦПК України суди в порядку цивільного судочинства вирішують спори з приводу порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суди не можуть підміняти собою інші компетентні органи законодавчої чи виконавчої влади. В даному ж випадку відсутній спір між позивачем та відповідачем, який би підлягав судовому розгляду. Фактично суд вирішив питання про відчуження земельної ділянки, на яку законодавцем встановлено мораторій.

За таких обставин, коли рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, воно не може залишатися без змін та підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 311,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2007 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.