Справа № 22-4278/2009 р.

Головуючий у 1- інстанції: Українець В.В.

Доповідач: Кравець В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючої - Кравець В.А.

Суддів - Мараєвої Н.Є., Мороз Л.Л.

При секретарі - КозачукО.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом ’янського районного суду м. Києва від 11 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості 1/3 частини квартири, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2007 року позивач звернулася в суд з зазначеним позовом та просила постановити рішення, яким виділити їй в натурі 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що вона та відповідач є співвласниками зазначеної квартири, вона є власником 1/3 частини, а відповідач 2/3 частин. Посилаючись на ч. 1 ст. 364 ЦК України просила суд ухвалити рішення, яким виділити її частку спірної квартири в натурі.

В подальшому представник позивача змінив предмет позову та просив стягнути з відповідача на користь позивача вартість 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 11 березня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що суд постановив рішення, яким порушив право власності позивача, крім того, відповідно до ст. 364 ЦК України в разі неможливості виділити належну позивачу 1/3 частину квартири, вона має право отримати компенсацію вартості належної їй 1/3 частини спірної квартири. Однак, при постановленні рішення, судом не було дотримано даної норми цивільного законодавства, що зумовило порушення законних прав та інтересів позивача.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримала.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., пояснення осіб, що з’явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що для задоволення позову відсутні правові підстави, крім того, позивачем не було спростовано доводів відповідача та не надано доказів, що відповідач спроможний виплатити суму вартості 1/3 частини спірної квартири позивачу, або має інше житло.

Висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна квартира складається з одної кімнати, загальною площею 32,70 кв.м., в тому числі жилою - 20,10 кв.м.

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 29 та 14 липня 2003 року, позивач є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, відповідач є власником 2/3 частин зазначеної квартири.

Згідно з ч. 2 ст. 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна, не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Судом встановлено, що відповідач не перешкоджає позивачу мешкати в спірній квартирі.

Крім того, на час розгляду справи відповідач не мав у власності інше, ніж спірна квартира, житло.

Також відповідно до довідки про доходи ТОВ «МДК» розмір заробітної плати ОСОБА_2 складає близько 1 600 грн.

Наведене свідчить про те, що відповідач не взмозі сплатити позивачу компенсацію в сумі 205 187 грн., яка визначена висновком № 2088 судової будівельно-технічної експертизи від 29.01.2009 року.

Оскільки ОСОБА_1 не навела переконливих підстав в обґрунтування своїх позовних вимог, суд вірного висновку дійшов про те, що задоволення позову може призвести до порушення інтересів відповідача, звернення стягнення на спірну квартиру та необхідності продажу ОСОБА_2 спірної квартири

Наявність у відповідача у власності 1/5 частини квартири АДРЕСА_2 не спростовує висновків суду щодо порушень інтересів відповідача в разі задоволення позову. Між тим, дані обставини не були предметом розгляду та дослідження в суді першої інстанції.

Крім того, у частині 1 ст. 365 не встановлюються правові наслідки припинення права на частку у спільному майні. В такому разі співвласнику, право якого припинено, має присуджуватися компенсація. Це випливає зі змісту ч. 2 ст. 365, за якою рішення про припинення права особи на частку у спільному майні може бути постановлене судом за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Як пояснив відповідач в судовому засіданні, він не просить про припинення права позивачки на 1/3 частки квартири і заперечує щодо внесення ним вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Проте без з’ясування та узгодження таких обставин ухвалення рішення на користь позивачки є неможливим.

Суд повно, всебічно і об’єктивно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

Керуючись ст. ст. 303,304,307,308,313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 11 березня 2009 року в справі - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.