Справа №11-а-1073

Категорія: ст. 296 ч.2 КК України

Головуючий у першій інстанції:Одинець В.М.

Доповідач: Шальнєва Т.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Лагнюка М.М.

суддів: Шальнєвої Т.П., Корнієнко Т.Ю.

за участю прокурора: Мінакової Г.О.

представника потерпілого: ОСОБА_2

засуджених: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

захисника: ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями представника потерпілого ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_7 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 21.11.2008 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сирдар’я Узбекистану, за національністю узбека, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого у АДРЕСА_2 (п/б), мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

засуджено:

- за 296 ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Шостка, Сумської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_3 (п/б), тимчасово мешкаючого в АДРЕСА_4, раніше не судимого, -

засуджено:

- за ст. 296 ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Тальне, Черкаської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 (и/б), тимчасово мешкаючого в АДРЕСА_4, раніше не судимого. -

засуджено:

- за ст. 296 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі.

Постановлено стягнути з підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 5402 грн. та 6000 грн. моральної шкоди.

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними в тому, що 25.02.2008 року, приблизно о 04 год. 30 хв., знаходячись на Контрактовій площі, 4 біля зупинки автобуса маршруту № 62 в м. Києві, діючи групою осіб та підтримуючи дії один одного, грубо порушуючи громадський порядок, із мотивів явної неповаги до суспільства, діючи ухвало та з метою помсти, не впевнившись в особі ОСОБА_8, що перебував в стані алкогольного сп’яніння, та помилково був сприйнятий за особу, яка раніше вчинювала по відношенню до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 протиправні дії, наносили удари в область тулуба та голови останнього. Коли прибули працівники міліції, вони, з метою уникнення відповідальності, повідомили їм неправдиву інформацію про те, що потерпілий ОСОБА_8 є їх товариш і вони надають йому допомогу.

Потерпілий в присутності працівників міліції направився в бік вул. Костянтинівської, а підсудні залишилися біля місця пригоди із працівниками міліції, після від’їзду яких, в період часу 05-00 - 05.30 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направились вслід за потерпілим, де на проїжджій частині дороги, напроти будинку №1 по вул. Костянтинівській помітили останнього, а ОСОБА_5 залишився біля зупинки автобуса маршруту № 62 разом із знайомими дівчатами.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вчинення хуліганства, ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_4 підійшли до потерпілого ОСОБА_8, якому почали наносити удари ногами та руками, і припинили свої дії лише тоді, коли потерпілий втратив свідомість від отриманих ударів, після чого з місця вчинення злочину зникли, але невдовзі були затримані працівниками міліції.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи, кваліфікацію дій засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, просить вирок суду першої інстанції щодо них скасувати за м’якістю призначеного їм покарання. Постановити по справі новий вирок, яким визнати винним:

- ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

В апеляції представник потерпілого ОСОБА_2 також просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого та їх особам, внаслідок м’якості.

Просить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати винними за ст. 296 ч.2 КК України та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі кожному.

Крім того, у своїй апеляції скаржник вказує на те, що суд першої інстанції визначив розмір моральної шкоди без урахування всіх обставин справи.

На вказані апеляції засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були подані заперечення, в яких вони зазначили, що вирок суду першої інстанції щодо нього є законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які просили вирок суду першої інстанції щодо них залишити без змін, а апеляції прокурора та представника потерпілого без задоволення, пояснення представника потерпілого, який підтримав апеляції, пояснення прокурора, який просив апеляцію задовольнити, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та представника потерпілого ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винності засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину за який їх засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються представленими в справі, дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами в їх сукупності, та не оспорюються самими апелянтами.

Кваліфікація дій засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ст. 296 ч.2 КК України є правильною.

Доводи в апеляції представника потерпілого ОСОБА_2 про те, що ступінь тяжкості фактично спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, не відповідає даним проведеної у справі експертизи, є неспроможними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Що стосується твердження в апеляціях прокурора та представника потерпілого про м’якість призначеного ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання, то вони не заслуговують на увагу.

Призначаючи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції дотримав вимоги ст. 65 КК України, врахувавши характер і ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особу кожного винного та обставини, що пом’якшують покарання.

Суд першої інстанції взяв до уваги, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили злочин, який згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості, їх позитивні характеристики, особу кожного із засуджених, які раніше не судимі, їх вік, відсутність обтяжуючих покарання обставин та наявність обставини, що пом’якшує покарання - щире каяття. З урахуванням цих даних у сукупності, а також те, що засуджені частково відшкодували завдані збитки, суд першої інстанції обґрунтовано визнав можливим призначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання за ст. 296 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, але не у максимальних межах, передбачених санкцією ст. 296 ч.2 КК України..

Враховуючи наведене, слід визнати, що призначене засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання є необхідним та достатнім для їх виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги представника потерпілого про неправильність вирішення судом цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди.

Рішення в частині цивільного позову відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та представника потерпілого ОСОБА_2 - залишити без задоволення

Вирок Подільського районного суду м. Києва від 21.11.2008 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 -без змін.