Справа №22-2571/2009 р.

Головуючий у 1 інстанції - Кузнецова О.О.

Доповідач - Мараєва Н.Є.

УХВАЛА

16.06.2009 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Кравець В.А., Мороз Л.Л.

При секретарі - Мовчан О.І.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м. Києві

Цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 4.04.2003 р. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3

Про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням

заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з«явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви,

колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2006 р. відповідач звернувся до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 4.04.2003 р., яким було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження цього рішення, посилаючись на те, що на його прохання Дніпровський районний суд не надіслав йому жодного документа (ні копії позовної заяви, ні повідомлень про розгляд справи тощо), що про те, що йому надавалися судом строки для усунення недоліків апеляційної скарги від 16.07.2004 р. та від 5.08.2004 р. він дізнався лише 4.11.2004 р. із відповіді Апеляційного суду м. Києва, вважає, що суд ухиляється від розгляду його апеляційної скарги.

Тому вважає, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено з поважних причин.

З цим рішенням відповідач не погоджується і бажає його оскаржити.

Заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 1.06.2004 р. відповідач звернувся до суду із заявою про скасування зазначеного рішення та продовження строку на його оскарження.

Ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 26.06.2004 р., від 16.07.2004 р., від 5.08.2004 р. йому неодноразово надавалися строки для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки заяву, з якою він звернувся про оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 4.04.2003 р., не можна було вважати апеляційною скаргою, т.я. вона не відповідала встановленим законом (ЦПК України) вимогам до апеляційної скарги.

Копії зазначених ухвал надсилалися відповідачу на обидві відомі суду адреси як в Україні, так і в Росію - в м.Воскресенськ (а.с. 19,21,22,24) .

Проте, на зазначені ухвали суду відповідач не реагував, вимоги ухвал суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги не виконав.

Ухвалою судді від 21.09.2004 р. апеляційну скаргу визнано такою, що не подана і повернуто заявнику в зв’язку із невиконанням ухвал про усунення недоліків апеляційної скарги.

Таким чином, із матеріалів справи, зокрема, заяви ОСОБА_1 від 1.06.2004 р. (а.с. 16,17), - вбачається, що йому було відомо про наявність рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 4.04.2003 р.

Крім того, про те, що відповідачу було відомо про дане рішення ще в серпні 2003 року свідчать також копії інших документів листування - заяв, відповідей, тощо (а.с. 43,44-47) .

Між тим, з 1.06.2004 р. він даною справою не цікавився до травня 2006 року (а.с. 29), коли в черговий раз звернувся до суду, але вже із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження цього рішення.

Ніяких доказів щодо наявності у нього поважних причин пропуску строку -майже 2-х років з часу подачі до суду заяви від 1.06.2004 р., - він суду не надав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь в справі зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.

Таким чином, оскільки відповідач з 1.06.2004 р. по травень 2006 р. не цікавився даною справою і не намагався оскаржити це рішення суду протягом майже 2-х років, поважних причин цього ним не зазначено і доказів не надано, - судова колегія не вбачає законних підстав для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення.

За таких обставин судова колегія вважає, що відповідач без поважних причин пропустив встановлений законом строк на апеляційне оскарження рішення, а тому заява про поновлення пропущеного строку не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 218,294,296,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 4.04.2003 р. -відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на зазначене рішення залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.