Справа № 22ц/1598

Категорія 48

Головуючий в суді 1-ї інст. Бондарчук В.В.

Доповідач Худяков А.М,

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2009 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Худякова А.М.,

суддів: Франовської К.С.,

Широкової Л.В.,

при секретарі судового засідання Назаренко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року ОСОБА_4 звернулась в суд з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що після розірвання шлюбу з відповідачем сама виховує сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є ОСОБА_3 Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від надання матеріальної допомоги малолітньому сину просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28 квітня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 500, щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 31.03.2009 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 51 грн. судового збору та 250 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді. В частині стягнення аліментів в межах місячного платежу рішення допущено до негайного виконання.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд, посилаючись на його необґрунтованість і невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі по 19 лютого 2009 року і мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є відповідач. Після розірвання шлюбу дитина залишена при матері.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. При визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім’ї, інші обставини що мають істотне значення (ст. 182 СК України) .

Задовольняючи позов і визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі 500 грн. на місяць, суд першої інстанції, правильно виходив з положень ст. 182 СК України і обґрунтовано врахував всі істотні обставини.

Зокрема, суд врахував, що дитина є часто хворіючою, перебуває на утриманні матері, зарплата якої є нерегулярною, і що окрім зарплати вона інших доходів не має, а також обставини щодо стану здоров’я та матеріального становища батька дитини -відповідача.

Так, суд встановив, що ОСОБА_3 не надає допомоги в утриманні сина з лютого 2009 року, разом з тим в цей період ним укладено контракт на навчання з оплатою 1150 грн. за семестр.

Відповідач непрацездатним не визнаний, здобувши освіту у вищому навчальному закладі так і не працює, проте таким, що шукає роботу незареєстрований, перешкод для працевлаштування немає. Інших осіб, яких він за законом зобов’язаний утримувати немає.

Відповідач в судовому засіданні, в процесі розгляду справи в суді першої інстанції проти визначення саме такого розміру аліментів не заперечував (а.с. 8) .

Виходячи з встановленого, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач здатний сплачувати на утримання сина 500 грн. щомісячно.

Доводи ОСОБА_3 про те, що позивач з дитиною проживає у спільно придбаній квартирі не можуть вплинути на вирішення спору щодо розміру аліментів, проте кожен із сторін не позбавлений права у встановленому порядку укласти договір про припинення права на аліменти для дитини, у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно.

Рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 квітня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.