Справа №22-ц-776/2009 р.
Головуючий в 1 інстанції Шукальський В.В.
Доповідач Філатова Є.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року лютого місяця „10" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Любобратцевої Н.І.
Суддів: Філатової Є.В., Чистякової Т.І.
При секретарі Войциховській Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Октябрьське», 3-я особа Красногвардійський районний відділ земельних ресурсів про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 4 листопада 2008 року.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду позовом до ТОВ «Октябрьське», 3-я особа Красногвардійський районний відділ земельних ресурсів про стягнення боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.08.2002 року між позивачами та відповідачем були укладені договори оренди земельного паю строком на п’ять років. Згідно з п. 2.2. вказаних договорів, орендна плата повинна щорічно сплачуватися відповідачем у розмірі не менш ніж 1% від вартості земельного паю. За 2002-2003 р. р. позивачі отримали орендну плату у сумі 712 грн. за кожним договором, в подальшому відповідач припинив виплати. Директор ТОВ «Октябрьське» роз’яснила позивачам, що на їх ім’я видані державні акти на землю, тому дію договорів оренди земельних сертифікатів припинено, платити їм за цими договорами відповідач не буде. Пізніше у поштову скриньку їм було підкинуто державні акти на землю. Позивачі оскаржили до суду зазначені держакти та рішення про виділення їм земельних ділянок в натурі, оскільки вони не зверталися з цього приводу до місцевої ради та не підписували таких заяв. Наразі їх сертифікати на земельні паї поновлено. Тому позивачі вважають договори оренди у період 2004-2007 р. р. діючими. Сума заборгованості складає 2848 грн. за кожним договором.
За таких обставин позивачі просили стягнути з відповідача на їх користь невиплачену орендну плату за 2004-2007 р. р. по 2848 грн. за кожним договором оренди земельного паю від 29.08.2002 р, витрати на поїздку до суду та правову допомогу - 950 грн., стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування заподіяної моральної шкоди 8000 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 29.08.2002 р. з позивачами були укладені договори про оренду умовних кадастрових гектарів (паїв), але вже на той час існувало розпорядження Красногвардійської РДА про надання позивачам державних актів на землю біля насосної станції, тобто поза межами масиву, який орендовано за договорами пайових сертифікатів. Два роки відповідач сплачував орендну плату, оскільки не знав про існування державних актів у позивачів.
Після отримання інформації у зв’язку з припиненням договорів орендна плата позивачам не виплачувалася, оскільки земельні ділянки перешли у власність іншим особам, з якими було укладено договори оренди, Саме їм і виплачувалася орендна плата. Землею позивачів ВАТ «Октябрьське» не користувалося, нових договорів з ними не укладало. Рішення суду про скасування рішення Красно гвардійської РДА щодо надання позивачам державних актів не має правового значення, оскільки відповідача не було залучено до справи.
Представник 3-ї особи - начальник Красногвардійського районного відділу земельних ресурсів у судовому засіданні пояснив, що рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим були визнані недійсними державні акти позивачів. Позивачі повинні були укласти договори за державними актами, але їм не сподобалося, що за цими актами землю їм виділили в іншому місці і вони з 2004 р. почали судитися з Красногвардійською РДА. Фактично, на час укладення договору оренди у 2002 р. вже було прийнято рішення про виділення позивачам державних актів, у зв’язку з чим дія договорів автоматично припинилася.
Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 4 листопада 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з висновком суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на зазначене рішення в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. При цьому посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянти вказують на те, що на момент укладення договорів оренди вони не знали і не могли знати про існування рішення Красногвардійської РДА №397 від 01.08.2002 р. про надання їм земельних ділянок. Незаконність видачі цих актів підтверджена рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 23.03.2006 р. Тому за положеннями п.17 розділу X Прикінцевих положень ЗК України земельні сертифікати позивачів не втратили силу, і відповідач не міг розірвати з ними договори оренди.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Вирішуючи питання, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог. Проте такого висновку він дійшов без дотримання матеріального і процесуального закону, всупереч фактичним обставинам справи.
Суд зазначив у рішенні, що договір оренди земельних паїв не має юридичної сили незалежно від рішення суду про скасування державних актів та відновлення пайових сертифікатів, оскільки на час його укладення вже існувало рішення місцевої ради про видачу позивачам цих державних актів.
Рішення Красногвардійського райсуду від 01.08.2002р., на думку суду, не має для даного спору преюдиціального значення, оскільки ТОВ «Октябрьське» не було притягнуто до справи.
Крім того, ділянками позивачів, на які їм видано державні акти про право власності. відповідач не користувався. Власниками ділянок, за користування якими позивачі вимагають орендної плати, є інші особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким на підставі укладених з ними договорів сплачувалася орендна плата за спірний період.
Таки висновки є хибними. Суд не звернув уваги, що договори оренди з позивачами не оспорювалися, не визнані недійсними і виконувалися сторонами протягом двох років.
Відповідно до п.17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам паїв у натурі земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Рішенням суду від 01.08.2002р., яке набрало чинності, встановлено, що державні акти на право власності на ім’я позивачів на земельні ділянки, що містяться в іншому масиві, були видані незаконно на підставі підроблених документів, тому визнані недійсними. В порядку виконання рішення зазначені акти анульовані, земельні сертифікати позивачам відновлено. Виходячи із зазначених положень закону, видача незаконних державній актів не припиняє дії сертифікатів на земельні паї, тому не припиняє договорів їх оренди і не звільнює сторони від виконання умов договору.
За таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для відмови у цій частині позову.
Посилання на виплату орендної плати іншим особам не має правового значення для даного спору, оскільки зазначені обставини знаходяться поза межами правовідносин між сторонами.
Зі справи вбачається, що сторони не оспорювали розміру орендної плати та періоду заборгованості. Щомісячна плата становить 712 грн. за кожним сертифікатом. За 4 роки це складає 2848 грн. Таку суму слід стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому на користь ОСОБА_1 з ВАТ «Октябрьське» необхідно стягнути судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Разом з тим, позивачі не надали підтвердження оплати за правову допомогу та проїзд, що позбавляє їх можливості відшкодування цих витрат з сторони проти якої ухвалено рішення.
В решті вимог позов є необгрунтованим.
За роз’ясненням Верховного Суду у п.2 постанови Пленуму №4 від 31.03.1995р. зі змінами та доповненнями відшкодування моральної шкоди можливо якщо це передбачено законом або договором. Правові норми, що регулюють правовідносини з приводи оренди земельних сертифікатів, не містять таких положень.
Договорами, укладеними між сторонами, не було передбачено можливості стягнення моральної шкоди у разі порушення сторонами умов договору. Тому позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди не грунтуються на законі і не підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене і керуючись ст. ст. 308,314,315, Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 4 листопада 2008 року скасувати, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Октябрьське» на користь ОСОБА_1 у рахунок орендної плати 2848 грн., у відшкодування судових витрат 81 грн., на користь ОСОБА_2 у рахунок орендної плати 2848 грн.
В решті вимог відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.