Справа №22-ц-1342/2009

Головуючий в суді І інстанції: Чумаченко Р.Д.

Доповідач: Куриленко О.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року квітня місяця «13» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого: Синел ьЦПКової О.В.

Суддів: Куриленка О.С., Яковенко Л.Г.

При секретарі: Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ТОВ „Комерційний центр громадського харчування „Орієнс" до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Крендясова Галина Ігорівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2007 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ТОВ „Комерційний центр громадського харчування „Орієнс" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача подала апеляційну. скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про відчуження нерухомого майна не відповідало цілям підприємства, не було ухвалено повноважним органом підприємства, тому угода купівлі-продажу не відповідає закону.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

З матеріалів справи вбачається, що 22 грудня 2002 року між Комерційним центром громадського харчування «Орієнс» в особі генерального директора ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу борошняного цеху (нежилих приміщень: борошняний цех, визначений в плані під літерою «Д», коридор - №1, склад - №2, цех - №3, коридор - №4, цех - №5, цех - №6, моєчна - №7, кабінет - №8. роздягальня - №9, електрощітова - №1, загальною площею 158,6 кв. м.), який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, прос. Кірова, 37-а. Договір купівлі-продажу нежилих приміщень посвідчений нотаріально.

Згідно з протоколом загальних зборів колективу КЦГХ «Орієнс» від 11 лютого 2002 року №9, постановлено: продати будівлі та споруди борошняного цеху, який розташований за прос. Кірова 37-а, м. Сімферополь. Кошти, отримані від продажу направити на розвиток КЦГХ «Орієнс». На зборах були присутні 41 член колективу, всі присутні проголосували «за» одноголосно.

Згідно із Статутом КЦГХ «Орієнс», в редакції, чинній на час прийняття рішення про продаж борошняного цеху, вищим органом управління є збори членів підприємства. До компетенції зборів членів підприємства віднесено прийняття рішень щодо укладання договорів на суму вище 200 000 грн. Розпорядження майном відповідно до мети підприємства віднесено до компетенції генерального директора.

Колегією суддів встановлено, що укладання правочину на суму до 200 000 грн. віднесено до компетенції керівника підприємства. Таким чином, висновки суду про те, що рішення про відчуження нерухомого майна не було ухвалено повноважним органом підприємства є помилковими.

Посилання суду першої інстанції на невідповідність господарської операції з відчуження борошняного цеху цілям підприємства не є обґрунтованим, оскільки окрім загального посилання на таку невідповідність судом не вказано з яких підстав він дійшов цього висновку, в чому умови спірного правочину суперечать цілям підприємства і яким саме цілям.

Громадяни, які рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11 липня 2005 року, визнані членами комерційного центру громадського харчування «Орієнс» не приймали і не могли приймати участі в фінансово-господарській діяльності підприємства на час прийняття рішення про відчуження нерухомого майна, не мати відповідних прав і повноважень щодо участі в управлінні підприємством.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що участь цих громадян в загальних зборах колективу підприємства в будь-якому разі не могла мати вирішального значення для прийняття відповідного рішення, оскільки повноваження щодо його прийняття фактично було віднесено до компетенції генерального директора підприємства.

Відповідно до частин 1,3, 5 статті 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших. організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Укладання генеральним директором від імені підприємства спірної угоди не суперечить вказаним вимогам закону і статуту підприємства, в редакцій, чинній на момент укладання угоди купівлі-продажу.

Враховуючи, що судом повно встановлені усі фактичні обставини справи, але неправильно застосовано норму матеріального права, якою врегульовано порядок визнання угоди недійсною, колегія суддів не вбачає необхідності направлення справи на повторний розгляд до суду першої інстанції і вважає можливим ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,316,319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах.

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2007 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

В задоволенні позову ТОВ „Комерційний центр громадського харчування „Орієнс" до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в двомісячний строк безпосередньо до суду касаційної інстанції.