Справа № 22-1450-2009 р.
Категорія:32
Рішення постановлено під головуванням: Сало Т.Б.
Доповідач: Якута О.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Якути О.І.
Суддів: Міхасішина І.В., Щолокова О.В.
При секретарі: Яблонській І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницької обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 та Українського державного науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів про відшкодування матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.04.2009 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати як незаконне, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи з порушенням норм процесуального права, та просила задоволити її позов.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдано неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Тобто обов’язковою умовою відшкодування шкоди є наявність вини особи, яка її завдала.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, інших представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходила службу в органах МВС України на посаді молодшого інспектора нагляду та охорони в військовому званні прапорщик.
В 1998 року ОСОБА_2 в зв’язку з хворобою звільнено в запас та призначено III групу інвалідності, протягом 6 років позивачка отримувала відповідну пенсію.
В січні 2004 року ОСОБА_2 надійшов лист з Українського державного науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів з запрошенням пройти обстеження на лікування.
З 03.03.2004 року по 24.03.2004 року позивач перебувала на лікуванні у вказаному закладі.
За наслідками проведеного обстеження, у вказаному закладі, ОСОБА_2 було надано виписку з історії хвороби №789, в якій зазначено діагноз: «Систематичний червоний вовчак, хронічний перебіг, активність першої стадії».
На підставі цієї виписки в 2004 році ОСОБА_3 МСЕК №2 направила ОСОБА_2 на обстеження в цей же науково-дослідний інститут, де вона з 05.08.2004 року по 18.08.2004 року проходила обстеження в експертному відділенні клініки інституту, що підтверджується довідкою інституту від 18.08.2004 року, №156.
За результатами дослідження було надано заключения №1433 від 27.08.2004 року, яке стало підставою для зняття з позивача ОСОБА_3 МСЕК №2 ІІІ групи інвалідності.
В січні 2005 року ОСОБА_2 перебувала на лікуванні з 10.01.2005 року до 25.01.2005 року і ревматологічному відділенні обласної клінічної лікарні ім. Пирогова, що підтверджується випискою з історії хвороби від 25.01.2005 року.
З 15.03.2005 року по 04.04.2005 року ОСОБА_2 проходила лікування в Українському державному науково-дослідному інституті реабілітації інвалідів, що підтверджується випискою з історії хвороби №763, в якій зазначено: «Систематичний червоний вовчак, хронічний перебіг, неактивна фаза».
02.06.2005 року ОСОБА_2 отримала консультативне заключения №725/763 Українського державного науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів з діагнозом «Систематичний червоний вовчак, ступеня активності, хронічного перебігу».
З 07.02.2006 року по 22.02.2006 року ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному обстеженні в Дніпропетровському УДНДІ МСПІ, за результатами цього обстеження останній було видано виписку з історії хвороби №697, діагноз: «систематичний червоний вовчак, хронічний перебіг, активність І стадії, з ураженням серця і сосудів-постміокардичний міокардиосклероз, СН ступеня, коронаріїт, суглобів-поліартралгії, шкіри-фотосенсабілізація» з подальшим дослідженням.
За результатами проведеної комісії в м. Житомирі, ОСОБА_2 встановлено III групу інвалідності, що підтверджується довідкою №004332, виданою Житомирською обласною розширеною експертною комісією від 05.12.2006 року.
На даний час ОСОБА_2 отримує відповідну пенсію, призначену їй по III групі інвалідності.
У висновку судово-медико-соціальної експертизи від 06.02.2009 року №349 наданого УД НДІ МСПІ зазначається наступне:
- Згідно наданих медичних документів, діагнози, зафіксовані в медичних картках, відповідають змінам в стані здоров’я ОСОБА_2;
- В період з 2004 року по жовтень 2006 року виявлені зміни в стані здоров’я ОСОБА_2 не були підґрунтям для встановлення групи інвалідності (згідно «Інструкції про встановлення інвалідності» наказ МОЗ України №183 від 07.04.2004 року) . Формулювання «стійка втрата працездатності» є неконкретним, оскільки пов’язана з перебігом захворювання;
- Висновок обласної МСЕК №2 про відсутність ознак інвалідності у ОСОБА_2 є обгрунтованим;
- Група інвалідності ОСОБА_2, згідно наявних документів, була вперше встановлена в 1998 році після обстеження в Вінницькому державному науково-дослідного інституті реабілітації інвалідів;
- В період з 06.2004 року по 10.2006 року (останнє обстеження) ОСОБА_3 МСЕК №2 враховані всі наявні у ОСОБА_2 захворювання;
- В виписках Українського державного науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів м. Вінниці та Дніпропетровського УДНДІ МСШ результати обстежень (клінічні аналізи та данні функціональних методів досліджень) відповідають встановленому діагнозу;
- Прогресування патології у ОСОБА_2 по даним наданих медичних документів не спостерігалось;
- Висновки клінічного обстеження в Українському державному науково-дослідному інституті реабілітації інвалідів в 2004-2005 роках не були підставою для встановлення групи інвалідності ОСОБА_2;
- Група інвалідності в 2007 році встановлена на підставі погіршення стану здоров’я ОСОБА_2 (підвищення активності процесу, згідно виписки з історії хвороби №23435 ВОКБ ім. Пирогова) .
Позивачем не надано інших доказів, що підтверджують вину відповідачів в завданні ОСОБА_2 матеріальної шкоди та неправомірності їх медичних висновків.
Посилання позивача на неправомірність дій відповідачів та необґрунтованість медичних висновків Вінницької обласної медико-соціальної експертної комісії №2 та Українського державного науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів свого підтвердження не знайшли, натомість дані твердження позивача спростовуються висновком експертизи, а тому суд дійшов вірного висновку про відмову задоволення позовних вимог.
Рішення суду є законним та обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.