Справа №10-163/09 р.

Категорія - ч 5 ст. 190 КК України

Головуючий у І інстанції Олексієнко М.Ю.

Доповідач - Перетятько В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого -Перетятька В.О.;

суддів - Волинця М.М., Приколоти Ю.А.;

з участю прокурора - Манькута А.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію захисника ОСОБА_1 постанову Галицького районного суду м. Львова від 27 березня 2009 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2,

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою задоволено подання начальника ВСУ ГУ МВС України у Львівській області Желізка В.Р. про обрання гр.-нці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українці, громадянці України, мешканці АДРЕСА_1 (без реєстрації), зареєстрованій у АДРЕСА_2, раніше не судимій, міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 підозрюється у тому, що впродовж 2006-2007 років ОСОБА_2, будучи головою КС „Християнська злагода" та службовою особою, діючи всупереч інтересам служби та положенню про кредитування не проводила засідань кредитного комітету спілки, одноосібно приймала рішення про видачу кредитів, надавала такі кредити без застави як забезпечення погашення кредиту і таким чином розтратила кошти членів спілки в особливо великих розмірах.

Так, упродовж 2006-2007 років ОСОБА_2, одноосібно прийняла рішення про видачу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без отримання будь-якої застави як забезпечення погашення кредиту, та на підставі оформлених нею документів видала останнім кредити в загальній сумі 3200000 грн., який по даний час не погашений і нічим не забезпечений, чим заподіяла шкоду інтересам спілки на вказану суму.

Крім того, упродовж березня 2007 року ОСОБА_2 оформила підроблені документи щодо видачі кредитів ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на підставі яких видала невстановлених слідством особам кошти в загальній сумі 2000000 грн. як кредит, в заставу як забезпечення погашення якого нічого не прийняла. Вказаний кредит по даний час не погашений, в зв’язку чим спілці заподіяно шкоду на вказану суму. В загальному ОСОБА_2 вчинила розтрату коштів кредитної спілки „Християнська злагода" на загальну суму 5 200 000 грн., що є особливо великим розміром, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.

26.03.2007 року ОСОБА_2 затримана в порядку ст. 115 КПК України.

27.03.2009 року постановою Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту з утриманням в УДДУ ВП СІЗО № 19.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати як незаконну та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Обгрунтування суду першої інстанції про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою об’єктивно не підтверджено матеріалами справи. Посилається на те, що остання надала слідству всі фінансові документи по діяльності кредитної спілки, чим підтверджується її зацікавленість у встановленні істини по справі. Крім того, при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не враховано, що підозрювана є одруженою, має постійне місце проживання, на її утриманні перебуває малолітня дитина, має незадовільний стан здоров’я. Також не було взято до уваги позитивна характеристика ОСОБА_8 з місця роботи та проживання.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про необхідність залишення апеляції без задоволення, постанови суду без змін, ознайомившись з матеріалами досудового слідства, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, та із змісту постанови суду, судом першої інстанції, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2, в цілому дослідив ті обставини, які мали значення для прийняття рішення по справі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно із ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слід враховувати тяжкість злочину, вік обвинуваченого, стан його здоров’я, сімейний і матеріальний стан, інші характеризуючи обставини, що передбачаються і п.10 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства".

Згідно ст. 155 ч. 1 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення на строк від семи до дванадцяти років. Крім того, зважаючи на характер злочину, який інкримінується останній, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі може окритися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі. В зв’язку з вищенаведеним, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано прийнято рішення про обрання останній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наведені обставини дають підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов’язків і належної поведінки.

З огляду на вищенаведене посилання в апеляції на те, що підозрювана одружена, має постійне місце проживання, на її утриманні перебуває неповнолітня дитина та має незадовільний стан здоров’я, не можуть бути підставою зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу на більш м’який.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 27.03.2009 року про обрання ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_1- без задоволення.