Справа №11а-346/09

Категорія ст. ст. 366 ч. 1,365 ч. 1 КК України

Головуючий у 1 інст. :Дячишин В.Ф.

Доповідач: Перетятько В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого:Перетятька В.О.

Суддів: Валько Н.М., Вовка А.С.

з участю прокурора:Ковальчука Т.О.

з участю адвоката: ОСОБА_3, потерпілих, подавших апеляцію, -

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та помічника прокурора Франківського району м. Львова Садлівського В.С., який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 06 березня 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою судді Франківського районного суду м. Львова від 06 березня 2009 року, на підставі ст. 49 КК України та ст. 11-1 КПК України, ОСОБА_8 звільнена від кримінальної відповідальності за ст. ст. 366 ч. 1,365 ч. 1 КК України та провадження по справі закрито у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_8 обвинувачувалась у тому, що обіймаючи посаду голови Правління об’єднання співвласників квартир багатоквартирного АДРЕСА_1 у січні 2003 року умисно склала завідомо неправдивий документ - протокол загальних зборів вказаної організації, до якого внесла неправдиві відомості про згоду власників квартир на відчуження ОСОБА_9 нежитлового підвального приміщення площею 36 кв. м., а 28 січня 2004 року підписала договір про продаж вказаного приміщення ОСОБА_9 за 200 грн., заподіявши ОСББ "Люксія" матеріальну шкоду на суму 7062 грн. Дії ОСОБА_8 були кваліфіковані за ст. ст. 366 ч. 1,365 ч. 1 КК України.

На вказану постанову суду подали апеляції та доповнення до неї потерпілі по справі ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та помічник прокурора Франківського району м. Львова Садлівський В.В. - державний обвинувач по справі.

Вимоги апеляцій та доповнень до апеляції потерпілих, по суті, зводяться до одного прохання - про скасування постанови суду та постановления по справі, на думку апелянтів, законного рішення. При цьому прокурор, фактично погоджуючись з висновками суду про необхідність звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, вказує що суд повинен був це зробити тільки після визнання ОСОБА_8 винуватою у злочинах, у вчинені яких вона звинувачується. Просить, після скасування постанови, справу направити до Франківського районного суду м. Львова на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Потерпілі в апеляції додатково наголошують на тому, що діями ОСОБА_8 їм завдана матеріальна шкода на суму 7062 грн. У постанові суду не вказані докази винності ОСОБА_8 і тому, вважають що цим порушені їх майнові права. Крім того вважають, що ОСОБА_8 вчинила на протязі року два злочини, ухилялась від своєчасного розгляду справи судом і тому вона не повинна бути звільненою від відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідача, прокурора та потерпілих, підтримавших апеляції, адвоката ОСОБА_3 про залишення постанови суду без зміни, а апеляції без задовольняння, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задовольнянню не підлягають.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши саму постанову суду відповідно до вимог закону про звільнення осіб від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду відповідає вимогам закону. Підсудна ОСОБА_8 в судовому засіданні не заперечувала проти клопотання її адвоката про закриття справи та звільнення її від відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, а навпаки підтримала його. Також сама подала заяву про те, що не заперечує проти закриття справи у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності, заявивши, що вона розуміє що справа закривається по нереабілітуючих обставинах. Тобто вона погодилась з обвинуваченням і з тим, що справа щодо неї закривається, по суті, без зняття з неї обвинувачення у вчиненні злочинів. Як би вона заперечувала проти закриття справи проти неї по вказаних обставинах, то тільки тоді, згідно з вимогами закону, суд повинен був би розглянути справу у повному обсязі з постановлениям відповідного рішення. В даному випадку постановою суду, фактично, підтверджено винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їй злочинів і вона звільнена від кримінальної відповідальності лише за її згодою і тому що закінчились передбачені законом строки на застосування щодо неї кримінальної відповідальності. Вказані обставини не порушують прав потерпілих на відшкодування спричинених їм збитків.

Згідно вимог закону - ст. 49 КК України, ст. 11-1 КПК України, постановления судом рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності не поставлено в залежність від визнання вини такої особи самим судом. В частині другій ст. 11-1 КПК України зазначено, що суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв’язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком. Як витікає із відповідного роз’яснення постанови №12 Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", суд при попередньому чи при судовому розгляді справи, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, повинен переконатися, що особі органами досудового слідства було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені кримінальним кодексом. Тільки після цього суд може постановити у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення за наявності згоди особи на закриття справи. Якщо органами дізнання або досудового слідства зазначені обставини не дотримані, суд може направити справу на додаткове розслідування.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону при постановленні рішення при звільненні ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності.

В матеріалах справи відсутні дані, які свідчили б про те, що підсудна ОСОБА_8 умисно ухилялась від розгляду справи судом чи перешкоджала цьому.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задовольняння апеляцій і керуючись ст. ст. 362,365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Львівської області, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Франківського районного суду від 06 березня 2009 року про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ст. ст. 366 ч. 1,365 ч. 1 КК України та про закриття провадження по справі у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - залишити без зміни, а апеляції ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та прокурора Садлівського В.В. - без задовольняння.