Справа № 11а-310/2009 рік
Категорія ст. 121 ч. 2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Сковронський С.І.
Доповідач Приколота Ю.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2009 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області
в складі:
Головуючого: Леона О.І.
суддів: Макарова Ю.М., Приколоти Ю.А. з участю прокурора: Телепка В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції Ковальчука О.Г. на вирок Чевоноградського міського суду Львівської області від 05 грудня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає у АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, не одружений, працюючий вантажником ПП «Сузір’я», в силу ст. 89 КК Україени не судимий, засуджений за ч. 2 ст. 121 та з застосуванням ст. 69 КК України до двох років та шести місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено взяття під варту і початок строку відбування покарання рахується з 04 вересня 2008 року.
Цивільний позов та судові витрати по справі відсутні.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що о 22.00. год. 16.08. 2006 року, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, під час суперечки, яка виникла у зв’язку з тим, що ОСОБА_3 розпивала спиртне з його матір’ю ОСОБА_4, скинува ОСОБА_3 з табуретки на підлогу, внаслідок чого вона впала і вдарилась головою, а потім, коли остання США на диван, наніс кілька ударів по обличчю. В процесі конфлікту ОСОБА_3 нецензурно ображала ОСОБА_2 Близько 03.00. год. 17.08.2008 року ОСОБА_3 пішла з квартири та померла поблизу будинку 7 по вул. Грінченка у м. Чеврнограді Львівської області.
Вирок суду оскаржив прокурор, який приймав участь у розгляді справи.
У своїй апеляції державний обвинувач не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого, вважає, що судом першої інстанції останньому було призначене занадто м’яке покарання. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував тяжкості вчиненого злочину, засуджений продовжував свої активні дії по побиттю потерпілої протягом тривалого часу. Апелянт зазначає те, що призначене засудженому покрання не відповідає тяжкості вчиненого злочину, його винуватості у вчиненому та наслідкам, які наступили. Просить вирок суду скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого та постановити новий вирок за яким призначити засудженому ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді п’яти років позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_2 заперечив апеляцію державного обвинувача і просить залишити вирок Червоноградського міського суду Львівської області без змін. Засуджений вказує на те, що конфлікт спаровакувала ОСОБА_3 і у зв’язку з її протиправною поведінкою він змушений був спричинити їй тілесні ушкодження. Так 16.08. 2008 року перебуваючи на кухні взявши за волосся скинув ОСОБА_3 з табуретки на підлогу в результаті чого вона впала головою йому на ногу, а відтак вдарилась до підлоги. В результаті новиї образ він ще раз вдарив її кулаком по обличчю а потім в результаті її протиправної поведінки вдарив долонею руки 2-3 рази по обличчю. Коли ОСОБА_5 біля 02.00. чи 03.00. год. знову почала вимагати від нього з матір’ю горілку не витримав цього ударив долонею по щоці, стягнув з дивану, головю при цьому вона не вдарялась, а коли вона знаходилась на підлозі ударив її ногою в живіт та виштовхав на вулицю. Що відбувалось далі йому не відомо. Крім цього він у березні 2008 року отримав тяжку травму, є фактичним єдиним годувальником у сім’ї, молодша сестра його тяжко хворіє, мати зловживає спиртними напоями.
Захисник ОСОБА_6 також подав свої заперечення на апеляцію прокурора у яких зазначив, що його підзахиснийє людиною молодого віку, працює, переніс черепно-мозкову травму, працює, позитивно характеризується як за місцем праці так і за місцем проживання, являється єдиним годувальником сім’ї у якій матір зловживає спиртними напоями, його малолітня сестра потребує хірургічного втручання, а тому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
21.04. 2009 року в адресу апеляційного суду Львівської області надійшли доповнення засудженого ОСОБА_2 у яких він просить перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 121 КК України на ст. 123 КК України, оскільки конфлікт з ОСОБА_3 виник у зв’язку з її протиправною поведінкою, вона ображала його честь та гідність, просить задоволити його прохання.
08.05. 2009 року в адресу апеляційного суду Львівської області надійшли доповнення до апеляції поданої державним обвинувачем у яких він просить оскаржуваний вирок скасувати через істотне порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду. Апелянт зазначив, що в порушення вимог ст. 334 КПК України суд першої інстанції сформулювавши у мотивувальній частині вироку обвинувачення, яке визнане судом доведеним, не вказав тяжкість спричинених потерпілій ушкоджень та причининний зв’язок між отриманими потерпілими ушкодженням та настанням смерті. На думку апелянта це є істотним порушенням кримінально-процесуального закону і постановлений вирок підлягає скасуванню. Крім цього апелянт вважає, що призначене засудженому ОСОБА_2 покарання з застосуванням ст. 69 КК України саме в такій мірі є занадто м’яким, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, його участі у вчиненні злочинних дій та даним, що характеризують особу засудженого те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності. Разом з тим апелянт відзначив те, що при призначенні покарання судом враховано молодий вік засудженого, працює, винуватість свою у вчиненому визнав та щиро розкаявся.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора про скасування вироку, пояснення засудженого, який просить залишити вирок суду без змін, перевіривши справу, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляцію слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного.
Формулюючи фабулу обвинувачення суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 334 КПК України не зазначив, які саме тілесні ушкодження були спричинені потерпілій засудженим їх причинний зв’язок з настанням смерті потерпілої, оскільки з матеріалів справи вбачається, що остання померла через деякий час на вулиці неподалік від будинку у якому проживає засуджений.
В такому випадку слід допитати експерта у якого вияснити чи в результаті нанесених засудженим ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 ударів могла наступити смерть останньої чи вона наступила в результаті падіння з висоти власного зросту.
У разі необхідності слід провести додаткову судово-медичну експертизу.
Крім цього, в порядку ст. 315-1 КПК України шляхом скерування судового
доручення слід встановити очевидців смерті потерпілої, яка наступила 17.08. 2008 року поблизу АДРЕСА_2.
З пояснень засудженого ОСОБА_2 та з матеріалів кримінальної справи вбачається, що останній у березні 2008 року переніс черепно-мозкову травму у зв’язку з чим мав скерування на обстеження до лікаря-психіатра.
Відтак, по даній справі слід провести судово-психіатричну експертизу, оскільки засуджений обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Автор Апеляції фактично не оспорюючи застосування ст. 69 КК України вважає, що засудженому призначене занадто м’яке покарання.
На думку колегії суддів, у випадку доведеності винуватості засудженого ОСОБА_2 у вчиненому злочині, при призначенні покарання, слід врахувати всі обставини вчинення даного злочину і призначити покарання, необхідне і достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 362,366,367,370,377,379 КПК України,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовільнити.
Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 05 грудня 2008 року щодо ОСОБА_2 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд, але в іншому складі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній - взяття під варту.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом шести місяців.