Справа № 22-2235

2009 р.

Головуючий у 1 інстанції: Пустовіт З.П.

Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.

Суддів: Прокопенка О.Л., Маловічко С.В.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: привтані нотаріуси Данцінг-Картофлицька Світлана Яківна, Мягченко Світлана Григорівна, Бердянська державна нотаріальна контора, Українська товарна біржа про визнання майна загальною сумісною власністю, про його поділ шляхом виділу з неї частки у вигляді 1/2 частини, про визнання права власності на цю частку, про визнання договорів дарування і купівлі-продажу недійсними, про визнання заповіту частково недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

06 жовтня 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про розділ спільного майна.

Зазначала, що з 30 грудня 1981 року проживала з відповідачем однією сім’єю, у зареєстрованому шлюбі вони не перебували. Від спільного проживання мають трьох дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1; дочок ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3. В теперішній час спільно вони не проживають, відповідач загрожує вигнати її з дітьми, не дає грошей на утримання дітей. В період спільного проживання вони придбали відеомагнітофон „Тошиба", телевізор „Тошиба", меблевий гарнітур „Горка", килим, палас, спальний гарнітур, шафи у кількості

2 штук, прикро ватні тумбочки у кількості 2 штук, комоди у кількості 2 штук, диван, 2 крісла, кришталеву люстру, піаніно, стіл письмовий, шафу з антресолі, вішалку з антресолі, холодильник, кухонний уголок, газову піч, кухонний гарнітур, пральну машинку „Малютка", пральну машинку-автомат „Самсунг", заготовки на фінський будинок, трактор МТЗ-80,1988 року випуску з плугом, косилкою, культиватором, вантажівку «Робург».

Крім того, 13 липня 1999 року вони придбали приміщення магазину з товаром та торгове обладнання, яке знаходиться в магазині, а саме кондиціонер «Самсунг», холодильна вітрина - прилавок для молочних харчів, холодильні вітрини для двох відділів та 2 холодильних ларя, касовий апарат «Ера», торгові прилавки-стелажі, терези звичайні у кількості 4 штук, терези поштові, холодильну камеру закриту, стелажі у підсобному приміщенні. Також придбали у АК „Азовський" приміщення свинарника, яке розташоване по вул. Ботанічній, 2 у м. Бердянську, та для його функціонування було придбано 10 голів свиноматок по 150 кг, 10 голів по 120 кг, 50 голів свиней для відгодування, 75 поросят, 2 голови кнури. Також за період спільного життя вони придбали автомобіль ГАЗ-2410, причіп № 10801, причіп СКІФ, автомобіль ГАЗ - 3307. Загальна вартість спільно придбаного майна дорівнює 220771 грн. 12 коп. Вважає, що має право на 1/2 частину спірного майна, яка дорівнює 100385 грн. 56 коп. Просила виділити їй в натурі приміщення магазину з торговим обладнанням і товаром на загальну суму 56261 грн. 12 коп., трактор МТЗ в комплекті з косилкою, плугом, культиватором на суму 20000 грн., вантажний автомобіль ГАЗ -3307 на суму 10000 грн. та речі домашньої обстановки на суму 6350 грн., а саме телевізор «Тошиба», газову піч «Брест», спальний гарнітур, 2 шафи, 2 прикроватні тумбочки, 2 комоди, 2 столи письмових, холодильник, пральну машинку -автомат „Самсунг", а всього майна на суму 92611 грн. 12 коп., і стягнути з відповідача на її користь 17774 грн. 44 коп.

У березні 2007 року позивач подала до суду уточнюючу та додаткову позову заяву про визнання майна загальною сумісною власністю, про виділ з неї частки у вигляді 1/2 частки, про визнання права власності на цю частку та про визнання договорів дарування недійсними, пред’явивши також позовні вимоги, крім ОСОБА_7, до його сестри - ОСОБА_7, та залучивши третіх осіб, приватних нотаріусів. В позові зазначала, що раніше прийняте заочне рішення про задоволення її позову було за ухвалою апеляційного суду Запорізької області скасовано з тих підстав, що судом було застосовані норми СК України, в той час як майно було придбане в період дії КпШС України, норми якого не передбачали поділ майна, придбаного в період фактичних шлюбних відноси. Тому просить суд застосувати норми ст. ст. 112,115 ЦК України (в редакції 1963 року), а при визначенні часток застрсувати аналогію закону, пославшись на ст. ст. 22,28,29 КпШС України про те, що частки подружжя на придбане на сумісні кошти майно визнаються рівними. В позові заявила додаткові вимоги про визнання договору дарування ОСОБА_7 своїй сестрі ОСОБА_7 нежитлової будівлі (свинарника) по АДРЕСА_1 (договір від 13.09.2005 р), нежитлової будівлі (магазину) по АДРЕСА_2 (договір від 08.09.2005 р), а також автомобіля ГАЗ 3307 недійсними з підстав, передбачених ст. 48 ЦК України (в ред. 1963 року). Відповідно до ст. 243 ЦК України (1963р.) відповідач мала право дарувати тільки своє особисте майно, а не їхнє спільне. Крім цього, договори дарування є реальними і передбачають реальну передачу обдарованому майна за договором, однак ОСОБА_7 майно своїй сестрі не передав, а продовжує користуватися автомобілем, свинарником та магазином. Тому вона просить визнати недійсними договір дарування відповідачем громадянці ОСОБА_7 нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 (свинарник), посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Мягченко С.Г. 13.09.2005 року серії ВО №746286; договір дарування будівлі по АДРЕСА_2 в М.Бердянську (магазин), посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Данцінг СЯ. 08.09.2005 року №445560 та договір дарування автомобіля ГАЗ-3307 СПГ, реєстраційний НОМЕР_2, рік випуску 1992, колір синій, шасі НОМЕР_3, визнавши все вказане в раніше поданому позові майно загальною власністю, визначити її частку у загальному майні у розмірі 1/2 провести її виділ згідно викладених у раніше поданому позові вимог.

У листопаді 2007 року позивач знову уточнила позовні вимоги, залучивши як третю особу Українську товарну біржу та просила замість визнання недійсним договору дарування автомобіля ГАЗ 3307, визнати недійсним договір купівлі-продажу цього автомобіля від 10.09.2005 року, посвідчений на Українській товарній біржі, залишивши інші позовні вимоги без змін. В позові посилалась на те, що відповідач фіктивно оформив на Українській товарній біржі договір відчуження їхнього спільного автомобіля своїй сестрі ОСОБА_7 за 100 грн. Просила визнати договір купівлі-продажу автомобіля недійсним з тих підстав, що він є фіктивним, не відповідає вимогам закону щодо дійсності угод і укладений без наміру припинення прав ОСОБА_7 та наміру передати права власника на автомобіль покупцю. В результаті укладення цього договору були порушені її цивільні права співвласниці автомобіля, тому ця угода суперечить моральним устоям суспільства. Відповідач ОСОБА_7 не передав фактично своїй сестрі автомобіль, а остання не здійснювала його оплату. Крім цього, вартість, за яку нібито здійснювалось відчуження автомобіля в 100 грн., є нереальною і додатково підтверджує фіктивність угоди. Відповідач постійно експлуатує автомобіль, а його сестра не тільки не має прав на управління автомобілем, але й є інвалідом, яка не має змоги прийти до суду. Просила визнати недійсним договір купівлі-продажу цього автомобіля. Інші вимоги щодо визнання недійсними договорів дарування будівлі магазину та свинарника, а також визнання майна загально власністю, визначення частки в розмірі 1/2 та виділу її залишила ті ж самі.

Ухвалою суду від 27 грудня 2007 року у зв’язку із смертю відповідача ОСОБА_7 провадження у справі було зупинено до 26.05.2008 року.

Після отримання даних від Бердянської державної нотаріальної контори щодо осіб, які звернулися із заявою про прийняття спадщини після смерті 26.11.2007 року ОСОБА_7, провадження у справі за ухвалою суду від 11.07.2008 року було відновлено.

У грудні 2008 року позивач остаточно визначилась з позовними вимогами, подавши позов, в якому, посилаючись на ті ж самі обставини щодо спільною проживання з відповідачем ОСОБА_7 в період з 30.12.1981 року по вересень 2005 року та придбання рухомого та нерухомого майна на загальну суму 220 771,12 гри,, виклала всі свої вимоги в одній уточненій позовній заяві: на підставі ст. ст, 655,202,203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 1236, ст. ст. 1216,1218 ЦК України (в ред..2004 р) просила визнати частково недійсним заповіт ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12, посвідчений 08.09.2005 року приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Данцінг С.Я., в частині розпорядження нежитловою будівлею за адресою АДРЕСА_1 (свинарник), нежитловою будівлею по АДРЕСА_2 в м. Бердянську (магазин), та автомобілем ГАЗ-3307 СПГ, реєстраційний НОМЕР_2, рік випуску 1992, колір синій, шасі НОМЕР_3 від 10.09.2005 року, реєстраційний НОМЕР_4. На підставі ст. ст. 655,202, ч. 1 та ч.5 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України просила визнати недійними договір дарування ОСОБА_12 громадянці ОСОБА_7 нежитлової будівлі за адресою М.Бердянськ, вул. Ботанічна, 1-Г (свинарник), посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Мягченко С.Г. 13.09.2005 року серії ВО, №746286; договір дарування будівлі по АДРЕСА_2 в М.Бердянську (магазин), посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Данціг СЯ. 08.09.2005 року №445560 та договір купівлі-продажу автомобіля ГАЗ-3307 СПГ, реєстраційний НОМЕР_2, рік випуску 1992, колір синій, шасі НОМЕР_3 від 10.09.2005 року, реєстраційний НОМЕР_4, посвідчений на Українській товарній біржі.

Визнати придбане майно спільною власністю, визначити її частку в спільному майні в розмірі 1/2, провести поділ спільного майна і виділити їй на підставі ст. ст. 112,115 ЦК України (в ред. 1963року), застосувавши аналогію закону -ст. ст. 22,28,29 КпШС України щодо рівності часток, в рахунок 1/2 частки майна на загальну суму 110 385,50 грн., а конкретно: нежитлову будівлю по АДРЕСА_2 в м. Бердянську вартістю 20000 грн., обладнання для магазину: кондиціонер «Самсунг» - 4000 грн., холодильну вітрину-прилавок під молочні продукти -1000 грн., холодильні вітрини для двох відділів і 2 холодильних ларя-7500 грн., касовий апарат «Ера»-1500 грн., торгові прилавки-стелажі, 10шт. по 100 грн., на 1000 грн., терези звичайні 4 шт. по 150 грн. на 600 грн., терези поштові - 200 грн., холодильна камера закрита 250 грн., стелажі в підсобному приміщенні 200 грн. на загальну суму 16250 грн.; товар, що в магазині, згідно інвентаризаційного опису, на 20011,12 грн.; вантажний автомобіль ГАЗ 3307, держ.НОМЕР_5 за 10000 грн.; трактор МТЗ-80 в комплекті з косилкою, плугом, культиватором за 20000 грн., а також предмети домашньої обстановки на суму 6350 грн., а саме: телевізор «Тошиба» за 2000 грн., газову піч «Брест» за 150 грн., спальний гарнітур (ліжко, трюмо) за 800 грн., 2 шафи по 250 грн. на 500 грн., 2 приліжкові тумбочки по 100 грн. на 200 грн., 2 комоди по 100 грн. на 200 грн., 2 столи письмових по 100 грн. на 200 грн., холодильник за 800 грн., пральну машинку -автомат « Самсунг» за 1500 грн., вартістю всього майна на загальну суму 92611 грн., визнавши за нею право власності на нього, стягнувши з відповідача 17 774 грн. в рахунок різниці між належною часткою у спільному майні і часткою виділяє мого майна.

Просила також виділити ОСОБА_3 в рахунок 1/2 частки спільного майна: нежитлову будівлю (свинарник) за адресою АДРЕСА_3 вартістю 20000 грн., свиней вартістю 72750 грн., в тому числі: свиноматок 10 шт. по 150 кг по 1600 грн. за одну на 15000 грн., 10 штук по 120 кг по 1200 грн. за штуку на 12000 грн., свиней на відгодівлю 50 голів по грн.. на 25000 грн., поросят 75 голів по 250 грн. на 18750 грн., кнурів 2 шт. по 1000 грн. на 2000 грн.; автомобіль ГАЗ 2410 дер.номер НОМЕР_6 вартістю 10000 грн., причіп СКИФ держ.номер В8894 ОК вартістю 10000 грн., вантажний автомобіль „Робург" вартістю 4000 грн., а із предметів домашньої обстановки наступне: відеомагнітофон «Тошиба» вартістю 2000 грн., меблевий гарнітур «Горка» вартістю 1500 грн., палас вартістю 500 грн., диван вартістю 800 грн., 2 крісла по 350 грн. на 700 грн., люстру кришталеву за 500 грн., піаніно за 500 грн., стіл розсувний вартістю 150 грн., крісло-ліжко вартістю 100 грн., шафу з антресоллю вартістю 300 грн., вішалку з антресоллю вартістю 250 грн., кухонний куток із дуба, який складається зі стола обіднього вартістю 200 грн., трьох крісел вартістю по 150 грн. за одне на суму 450 грн. та кутка вартістю 800 грн., газову піч 2шт. вартістю по 100 грн. за одну на суму 200 грн., газову колонку вартістю 150 грн., кухонний гарнітур, який складається з 3 шт. тумбочок по 100 грн. за одну на суму 300 грн., навісних шафи 3 шт. по 50 грн. за одну на суму 150 грн., пральну машинка «Малютка» вартістю 300 грн., заготовки на фінський будинок за 9000 грн., а всього майна на загальну вартість 138 159 грн. В позові додатково зазначила, що всі 23 роки спільного проживання вони займалися спільним сільськогосподарським виробництвом, вирощували велику кількість помідорів, продавали їх як в Бердянську, так і далеко за межами. Мали велику кількість торгових павільйонів у різних районах М.Бердянська, частини з яких була зареєстрована на її ім’я, інша на ім’я ОСОБА_7

Ухвалою суду від 29.12.2008 року як третю особу, що не заявляє самостійник вимог на предмет спору, було залучено Бердянську державну нотаріальну контору.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2009 року позов задоволено частково.

Визнано спільною частковою власністю ОСОБА_7 та ОСОБА_2 наступне майно: відеомагнітофон «Тошиба» вартістю 2000 грн., телевізор «Тошиба» вартістю 2000 грн., меблевий гарнітур «Горка» вартістю 1500 грн., ковдру вартістю 200 грн., палас вартістю 500 грн., спальний гарнітур: (ліжко, трюмо) вартістю 800 грн., шафи 2шт. вартістю по 250 грн. за одну на суму 500 грн., приліжкові тумбочки 2шт. вартістю по 100 грн. за одну на суму 200 грн., комоди 2шт. вартістю по 100 грн. за один на суму 200 грн., диван вартістю 800гри., 2 крісла вартістю по 350 грн. за одне на суму 700 грн., люстру кришталеву вартістю 500 грн., піаніно вартістю 500 грн., стіл письмовий 2шт. вартістю по 100 грн. за один на суму 200 грн., стіл розсувний вартістю 150 грн., крісло-ліжко вартістю 100грн, шафу з антресоллю вартістю 300 грн., вішалку з антресоллю вартістю 250 грн., холодильник вартістю 800 грн., кухонний куток із дуба, який складається зі столи обіднього вартістю 200 грн., трьох крісел вартістю по 150 грн. за одне на суму 450 грн. та кутка вартістю 800 грн., загальною вартістю 1450 грн., газову піч 2шт. вартістю по 100 грн. за одну на суму 200 грн., газову піч «Брест» вартістю 150 грн., газову колонку вартістю 150 грн., кухонний гарнітур, який складається з 3 шт. тумбочок по 100 грн. за одну на суму 300 грн., навісних шафів 3 шт. по 50 грн. за одну на суму 150 грн., загальною вартістю 450 грн., пральну машинку «Малютка» вартістю 300 грн., пральну машинку-автомат «Самсунг» вартістю 1500 грн., всього майна на загальну суму 16400 грн.

Визнано рівність часток ОСОБА_2 та ОСОБА_12 по 1/2 частці за кожним в спільній частковій власності на зазначене вище майно.

Виділено ОСОБА_2 в рахунок 1/2 частки в праві спільної часткової власності та визнано за нею право власності на наступне майно: телевізор «Тошиба» вартістю 2000 грн., газову піч «Брест» вартістю 150 грн., спальний гарнітур (ліжко, трюмо) вартістю 800 грн., шафи 2шт. вартістю по 250 грн. на суму 500 грн., приліжкові тумбочки 2 шт. вартістю по 100 грн. за одну на суму 200 грн., комоди 2шт. вартістю по 100 грн. на суму 200 грн., стіл письмовий 2шт. вартістю по 100 грн. за один на суму 200 грн., холодильник вартістю 800 грн., пральну машинка-автомат «Самсунг» вартістю 1500 грн., піаніно вартістю 500 грн., 2 крісла вартістю по 350 грн. за одне на суму 700 грн., ковдру вартістю 200 грн., палас вартістю 500 грн., а всього манна на загальну суму 8250 грн.

Виділено ОСОБА_7 в рахунок 1/2 частки в спільній частковій власності та визнати за ним право власності на наступне майно: відеомагнітофон «Тошиба» вартістю 2000 грн., меблевий гарнітур «Горка» вартістю 1500 грн., диван вартістю 800 грн.,, стіл розсувний вартістю 150 грн., крісло-ліжко вартістю 100 грн., шафу з антресоллю вартістю 300 грн., вішалку з антресоллю вартістю 250 грн., кухонний куток із дуба, який складається зі стола обіднього вартістю 200 грн., трьох крісел вартістю по 150 грн. за одне на суму 450 грн. та кутка вартістю 800 грн., загальною вартістю 1450 грн., газову піч 2шт. вартістю по 100 грн. за одну на суму 200 грн., газову колонку вартістю 150 грн., кухонний гарнітур, який складається з 3 шт. тумбочок по 100 грн. за одну на суму 300 грн., навісних шафів 3 шт. по 50 грн. за одну на суму 150 грн., загальною вартістю 450 грн., пральну машинка «Малютка» вартістю 300 грн., люстру кришталеву вартістю 500 грн., а всього майна на загальну суму 8150 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 недоплату на суму 50 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 82 грн. 50 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить частково скасувати рішення, посилаючись на те, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без розгляду виходячи з наступного.

Відповідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи рішення по цій справі ухвалене Бердянським міськрайонним судом Запорізької області 12.03.2009 року.

16.03.2009 року ОСОБА_2 до суду першої інстанції було подано заяву з проханням про видачу копії рішення суду (а.с. 103).

Вказану заяву не можна вважати такою, що відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була подана позивачкою тільки 06.04.2009 року, тобто з пропуском строку встановленого ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

ОСОБА_2 не зверталась до суду з заявою про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, як це передбачено законом.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. , ст. 294,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2009 року по цій справі залишити без рохгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.