Справа №11-363/09

Категорія ст. 307 ч. 2 КК України

Головуючий по 1 інстанції КИСЕЛЬОВА Т.М.

Доповідач в апеляційній інстанції НЕДІЛЬКО М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30"червня 2009 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого НЕДІЛЬКА М.І.

суддів ПОЄДИНКА І.А., СОЛОМКИ І.А.

за участю прокурора ГРИШАНОВОЇ Н.Д.

захисника ОСОБА_2

розглянула кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури Шполянського району на постанову Шполянського районного суду від 22.04.2009 р., якою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 307 ч. 2 КК України направлена прокурору Шполянського району для проведення додаткового розслідування.

Згідно матеріалів кримінальної справи, органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він у невстановлений час, у невстановленому місці, у невстановленої особи, з метою збуту подальшого, 20 листопада 2007 р. близько 13 години, перебуваючи біля приміщення магазину «Європа» по вул. Піонерській в м. Шпола, незаконно збув ОСОБА_4 за 30 грн. наркотичний засіб (марихуану) вагою 0,745 г.

За висновком судової хімічної експертизи вказана речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом рослинного походження - каннабіс (марихуана) .

Він же, повторно, 22 листопада 2007 р. близько 15 годин, під час перебування біля магазину «Європа» по вул. Піонерській в м. Шпола, незаконно за 30 грн. збув ОСОБА_5 наркотичний засіб канабіс вагою у висушеному вигляді 0,936 г, що підтверджується висновком судової хімічної експертизи.

Направляючи справу на додаткове розслідування суд у постанові зіслався на неповноту та неправильність досудового слідства, які, на його думку, не можуть бути усунуті під час розгляду справи в суді.

Зазначив, зокрема, що під час розслідування справи не проводились оперативно-розшукові заходи по встановленню обставин вчинення злочинів, ряд допитаних свідків не попереджалися про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384,385 КПК України і їм не роз’яснялися права, передбачені ст. 63 Конституції України.

Покази ряду свідків в суді відрізняються від показів даних ними на слідстві, в зв’язку з чим, на думку суду, має місце фальсифікація доказів.

Крім того, при проведенні обшуку в квартирі ОСОБА_3 слідча ОСОБА_6 не пред’явила понятим опис речей, які були звідти вилучені.

Поняті ОСОБА_7 та ОСОБА_8, зокрема, не бачили, що саме вилучалося під час його проведення. В порушення ст. 189 КПК України протокол обшуку батькові та синові ОСОБА_3 вручений не був.

Не всі учасники, які приймали участь в обшуку, його підписали.

Не погоджуючись із таким рішенням суду прокурор в апеляції просить дану постанову скасувати, посилаючись на те, що суд належним чином не дослідив наявні по справі докази, не допитав всіх причетних до вчинення злочину осіб і з надуманих підстав повернув справу на додаткове розслідування.

За слухавши доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію, вислухавши підсудного та захисника про законність постанови суду та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що судове рішення про направлення справи на додаткове розслідування підлягає до скасування з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст. 281 КПК та роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства лише тоді, коли ця неповнота та неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

В разі якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки, передбаченими законодавством, - шляхами направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

При цьому вказівки про проведення додаткових слідчих дій суд має давати такі, які можливі до виконання і результати такого виконання в подальшому будуть мати доказове значення.

В противному випадку суд без направлення справи на додаткове розслідування має приймати рішення, враховуючи і даючи оцінку наявним по справі доказам.

Як встановлено по даній справі ці вимоги закону та роз’яснення Пленуму ВС України при винесенні постанови судом першої інстанції виконані не були.

Як встановлено із протоколу судового засідання ініціатором направлення даної справи на додаткове розслідування був сам суд.

При цьому ним на обговорення учасників процесу не ставились питання, які, на його думку, слідством належним чином не були розслідувані, які є суттєвими і вияснення яких можливе лише при проведенні додаткових слідчих дій.

В підтвердження цьому, як слідує із протоколу, прокурор лише заперечував проти направлення справи на дорозслідування.

Що стосується суті підстав направлення справи на додаткове слідство, то суд, як на одну із них, зіслався на те, що органом слідства не проводились оперативно-розшукові заходи встановлення таких обставин. Проте яких обставин, враховуючи, що він обвинувачується у незаконному збуті наркотиків, залишається незрозумілим, як не зрозуміле і те, яке значення для розгляду справи матиме вияснення цього питання.

Посилаючись на невиконання органом слідства норм КПК при допиті ряду свідків та проведення обшуку по місцю проживання підсудного, суд лише вказав на наявність таких порушень, проте яким чином їх необхідно усунути під час розслідування і чи є взагалі необхідність проводити стосовно цього відповідні слідчі дії і з якою метою, то суд у постанові про це нічого не зазначив.

На думку суду, в разі встановлення таких порушень слід вирішувати питання про допустимість таких доказів, а не про проведення додаткових слідчих дій.

Що стосується нібито фальсифікації доказів з тих підстав, що покази ряду свідків на слідстві і в суді відрізняються між собою, то стосовно цього суд зобов’язаний дослідити їх і дати відповідну юридичну оцінку, визнавши одні правдивими, а інші такими, що не відповідають дійсності.

Ці обставини також не можуть бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування.

За таких обставин справа підлягає поверненню в суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду. При цьому колегія суддів враховує роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, зазначеного вище, про те, що в разі відсутності по справі доказів, які б підтвердили обвинувачення і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування.

За таких обставин суд має втлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити згідно до ч. 4 ст. 327 КПК виправдувальний вирок.

При новому судовому розгляді справи необхідно ретельно дослідити обставини справи, допитати всіх свідків, причетних до обвинувачення ОСОБА_3 і в залежності від добутого прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора прокуратури Шполянського району задовольнити.

Постанову Шполянського районного суду від 22.04.2009 р. про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 307 ч. 2 КК України на додаткове розслідування скасувати і справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.