Судове рішення #10143822

Справа № 22-2088/2009 р.

Головуючий у 1-й інстанції: Бондаренко І.В.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„ 10" червня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Пільщик Л.В.

Суддів: Сапун О.А., Краснокутської О.М.

При секретарі; Тахтаул О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2009 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверсплюс" до ОСОБА_3 про визнання договору виконаним та стягнення 8 650 грн., за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверсплюс" про визнання договору недійсним, стягнення витрат по договору та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

09 липня 2008 року ТОВ „Аверсплюс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору виконаним та стягнення 8 650 грн.

Зазначало, що 02 вересня 2006 року між Товариством та ОСОБА_3 було укладено договір доручення, згідно якого Товариство прийняло на себе зобов’язання підготувати від імені та за рахунок ОСОБА_3 пакет документів, необхідних для виїзду та працевлаштування до Республіки Чехія. Виконання окремих дій на території Чехії здійснюється Третьою стороною, яку за умовами договору обирає Товариство на власний розсуд. При цьому в договорі передбачалось, що вартість послуг Третьої сторони складає 6 500 грн. та сплачується ОСОБА_4 в якості авансового платежу, а винагорода Товариства складає 3 650 грн. і підлягає сплаті протягом одного дня після повідомлення телеграмою ОСОБА_3 про виконання робіт за договором. Товариством були виконані всі передбачені договором дії, що підтверджується відповідними документами. Неодноразово Товариство належним чином повідомляло ОСОБА_3 про необхідність виїзду до Генерального консульства Чеської Республіки у Львові та сплати послуг за договором, проте останній відмовляється від виконання зобов’язання за договором. За таких обставин просило позов задовольнити. Визнати, що договір доручення Товариством виконаний. Стягнути з ОСОБА_3. винагороду в сумі 3 650 грн. та суму штрафу в розмірі 5 000 грн.

У липні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ „Аверсплюс" про визнання договору недійсним, порушення права споживача, стягнення збитків в сумі 15 718 грн. і у відшкодування моральної 1000 грн. шкоди.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2008 року позовну заяву ТОВ „Аверсплюс" залишено без розгляду.

Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 22 жовтня 2008 року апеляційна скарга ТОВ „Аверсплюс" задоволена, ухвала Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2008 року скасована, справу направлено до того ж суду для розгляду по суті.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2009 року позов ТОВ „Аверсплюс" задоволено частково.

Визнано договір доручення № 51/08/06 від 02 вересня 2006 року, укладений між ТОВ „Аверсплюс" та ОСОБА_3, виконаним.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ „Аверсплюс" винагороду у відповідності до положень пункту 7 договору доручення № 51/08/06 від 02 вересня 2006 року в сумі 3 650 грн. та судові витрати в сумі 81 грн., всього стягнути 3 731 грн.

В іншій частині позовних вимог ТОВ „Аверсплюс" відмовлено.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ „Аверсплюс" про визнання договору доручення № 51/08/06 від 02 вересня 2006 року недійсним, стягнення витрат по договору в подвійному розмірі, відшкодування збитків та моральної шкоди, судових витрат, заборону та спростування реклами ТОВ „Аверсплюс" відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду наданим доказам, просить рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 23 березня 2009 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та в частині стягнення з нього 3 650 грн. скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 307, статті 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом з’ясовано, що 02 вересня 2006 року між Довірителем ОСОБА_3 та Повіреним ТОВ „Аверсплюс" був укладений договір № 51/08/06, за яким Повірений зобов’язався від імені і за рахунок Довірителя оформити на ім’я ОСОБА_3 пакет документів для виїзду на роботу у Чеську Республіку. Відповідно до пункту 3 Договору вартість послуг Третьої сторони, якій Повірений має право доручити виконання певної дії за Договором, дорівнює 6 500 грн. Пунктом 7 Договору також передбачена винагорода Повіреному в розмірі 3 650 грн. за виконані за Договором роботи (а. с.5).

З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що перед підписанням Договору він ознайомився з текстом документа. З умовами угоди погодився, оплатив 6 500 грн., а також оплачував інші витрати. Проте вважав, що сума 3 650 грн., яка зазначена у пункті 7 Договору, входить до загальної суми, визначеної у пункті 3 Договору.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ „Аверсплюс" та відмовляючи у позові ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що договір доручення оформлений у відповідності до положень статей 1000-1007 ЦК України. Повірений умови договору виконав повністю, про що свідчать надані документи, які підписані Сторонами, у тому числі звіти по договору, акти прийому-передачі виконаних робіт, реєстр передачі оформленого пакета документів (а. с. 6-10,25-33,121-132). Проте ОСОБА_3 не оплатив Повіреному винагороду в розмірі 3 650 грн. за виконану роботу, як то передбачено пунктом 7 Договору.

При цьому суд зазначив, що будь-яких доказів, які б свідчили, що договір доручення № 51/08/06 укладений Довірителем під впливом обману, ОСОБА_3 не надано, тому відсутні підстави, передбачені статтею 230 ЦК України, для визнання правочину недійсним.

В рішенні наведені відповідні доводи з посиланням на норми матеріального права та надані по справі докази.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 23 березня 2009 року відповідає матеріалам справи, вимогам закону, підстави для його скасування та передачі частини позовних вимог на новий розгляд до суду першої інстанції відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.

Керуючись ст. ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2009 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація