Справа №22-2337

2009 р.

Головуючий у 1 інстанції: Світлицька В.М.

Суддя-доповідач: Бондар В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бондара В.О.

Суддів: Бабак А.М., Коваленко А.І.

При секретарі: Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИЛА:

13 листопада 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В позові зазначала, що вона з ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з 05 лютого 1994 року. Спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини припинені з листопада 2007 року.

Просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_4, зареєстрований 05 лютого 1994 року в Шевченківському відділі реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 61.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2009 року позовні вимоги задоволені.

Шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, зареєстрований 05 лютого 1994 року Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 61 - розірвано.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми процесуального права, просить вказане рішення скасувати та ухвалите нове рішення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05 лютого 1994 року. Від шлюбу дітей не мають. З листопада 2007 року шлюбні відносини сторони припинили і з цього часу сумісно не проживають, взаємини не підтримують, спільного господарства не ведуть.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач наполягала на розірванні шлюбу, зазначала, що не бажає поновлювати шлюбні відносини. В судовому засіданні апеляційного суду просила відхилити апеляційну скаргу, оскільки збереження сім’ї вважає неможливим.

Суд повно і всебічно дослідив обставини справи та обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог і розірвання шлюбу між сторонами, оскільки збереження шлюбу можливо на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є морально-правовою основою шлюбу. Враховуючи ці конкретні обставини справи, зважаючи на те, що позивач миритися не бажає, суд не зобов’язаний був призначати строк для примирення.

Рішення суду першої інстанції обгрунтоване, відповідає обставинам справи і вимогам закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307,308,313,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 квітня 2009 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.