АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №33-211 / 2010 Головуючий 1-ї інстанції: Миронець О.К.
Доповідач: Давиденко Е.В.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
19 липня 2010 року м. Полтава
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області Давиденко Е.В., з участю представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, розглянувши за апеляційною скаргою ОСОБА_1 матеріали справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, –
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Карлівського районного суду Полтавської області від 21 червня 2010 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, пенсіонер, який мешкає АДРЕСА_1, –
визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 10 травня 2010 року о 10 год. 50 хв. на перехресті вул. Полтавської та пров. Харчовиків в м. Карлівка Полтавської області, керуючи трактором Т-16, д.н.з. НОМЕР_2, виїжджаючи із другорядної дороги на головну не надав переваги транспортному засобу Рено, д.н.з. НОМЕР_1, який рухався по головній дорозі під керуванням водія ОСОБА_5 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби зазнали технічних пошкоджень. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п.16.11 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій вказував, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_5, який керуючи автомобілем Рено рухався з перевищенням дозволеної швидкості руху, вчасно не загальмував та здійснив неправильний маневр для об'їзду перешкоди. Разом з тим, суд поверхнево та необ'єктивно розглянув справу про адміністративне правопорушення, без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, хоча був належним чином повідомлений про поважні причини його неявки, таким чином позбавивши ОСОБА_1 права захищати свої інтереси і дати пояснення. Суд необґрунтовано залишив без задоволення клопотання про проведення автотехнічної експертизи. А тому, скаржник просив постанову районного суду скасувати.
Заслухавши адвоката ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляції, вважаючи невинним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП, вислухавши пояснення потерпілого ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, які заперечували проти апеляції та вважали постанову суду законною і обгрунтованою, вислухавши пояснення свідка ОСОБА_6, який також заперечував вину свого батька у вчиненні правопорушення, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, суд повинен повно та об'єктивно розглянути справу про адміністративне правопорушення, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інше.
Саме у відповідності до вимог зазначеної статті діяв суд 1 інстанції при розгляді матеріалів адміністративної справи.
Так, судом 1 інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 10 травня 2010 року о 10 год. 50 хв. на перехресті вул. Полтавської та пров. Харчовиків в м. Карлівка Полтавської області, керуючи трактором Т-16, д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись із другорядної дороги на головну, при цьому виїзджаючи з грунтової дороги та перетинаючи головну дорогу у напрямку пров. Харчовиків, не впевнившисть у безпеці та не надав переваги транспортному засобу Рено, д.н.з. НОМЕР_1, який рухався по головній дорозі під керуванням водія ОСОБА_5, допустив порушення п.16.11 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.16.11 Правил дорожнього руху, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Як вбачається з первинних пояснень ОСОБА_1, де він визнав свою вину, в тому, що виїжджаючи із другорядної дороги на головну, не впевнився у відсутності транспортних засобів та не надав переваги у русі автомобілю, який рухався по головній дорозі.
Потерпілий ОСОБА_3 пояснив у суді апеляційної інстанції, що рухаючись по головній дорозі, побачивши перешкоду на своєму шляху, а саме трактор Т-16 під керуванням ОСОБА_1, який перетинав перехрестя з другорядної дороги, намагався уникнути зіткнення шляхом гальмування та маневру ліворуч, проте не зміг цього зробити, в результаті чого удар правого колеса його автомобіля прийшовся у ліве колесо трактора, який від удару розвернуло.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.16.11 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, обґрунтований даними протоколу про адміністративне правопорушення від 10.05.2010 р., даними протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 10.05.2010 р. зі схемою пригоди, та поясненнями обох учасників ДТП.
Не заслуговують на увагу змінені пояснення ОСОБА_1 про те, що дорожньо-транспортна пригода сталося з вини водія ОСОБА_5, оскільки він рухався по головній дорозі з перевищенням швидкості, вчасно не загальмував та здійснив неправильний маневр.
Так, виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення та щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Як видно з матеріалів справи, протокол про вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення – не складався.
А тому розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 та вирішення питання про порушення ним правил дорожнього руху, що привело до пошкодження транспортних засобів, – виходить за межі компетенції місцевого суду.
Також необгрунтованими є посилання адвоката ОСОБА_2 про порушення судом 1 інстанції прав ОСОБА_1, який не був присутнім при розгляді матеріалів справи.
Проте, втановлено наступне. Дані матеріали справи призначались до розгляду двічі. На 10.06.2010 року та на 21.06.2010 року при цьому ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, про що є його відповідні розписки. При цьому він жодного разу у судові засідання не з’явівся та не надав відповідне клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, судом 1 інстанції не було допущено будь-яких порушень прав ОСОБА_1
З огляду на наведене, місцевий суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.
Також, суд призначив ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст.35 КУпАП, яке є мінімальним передбаченим законом за вчинене ним правопорушення, з врахуванням тяжкості вчиненого, та особи правопорушника, який є особою похилого віку, пенсіонером, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене, апеляція ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, –
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Карлівського районного суду Полтавської області від 21 червня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію без задоволення.
Постанова апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного
суду Полтавської області Е.В. Давиденко