Справа № 22-ц-2209/2009 р.

Головуючий у першій інстанції - Зіньков В.І.

Доповідач Павловська І.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року квітня місяця 29 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Дралла І.Г.,

суддів - Яковенко Л.Г., Павловської І.Г.,

при секретарі - Авдєєвої К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міського виробничого управління Житлово-комунального господарства м. Армянська, Армянської міської Ради про надання належних послуг і відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за апеляційною скаргою Державного виробничого управління житлово-комунального господарства на рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 21 січня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

07.07.2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона мешкає у кв. АДРЕСА_1. Для обслуговування квартири нею укладено договір про надання належних, та якісних послуг по утриманню будинку, прибудинкової території, а також постачання холодної води і водопостачання з Армянським міським виробничим управлінням житлово-комунального господарства. Однак відповідачі неналежним чином виконують свої обов’язки, оскільки протягом 10 років в її квартирі протікає дах, а ті заходи які періодично приймаються не є ефективними. У 2007 році було проведено ремонт даху, але він надалі протікає. Міжвідомчою комісією було встановлено необхідність проведення у квартирі ремонту та встановлення карнизних звисів над віконними блоками для запобігання затікання до квартири. Виходячи з наведеного, позивачка просила зобов’язати МВУ ЖКГ м. Армянська встановити карнизні звиси над віконними блоками її квартири, зобов’язати провести ремонт квартири, та стягнути моральну шкоду у розмірі 3000 грн., судові витрати.

Рішенням суду позов ОСОБА_2 до Міського виробничого управління Житлово-комунального господарства м. Армянська, Армянської міської Ради про надання належних послуг і відшкодування матеріальної і моральної шкоди задоволено частково. Зобов’язано МВУ ЖКГ м. Армянська провести внутрішній ремонт квартири АДРЕСА_1, відповідно до локального кошторису МВУ ЖКГ №2-1-1 від 19.01.2009 р. на суму - 857,0 грн. Стягнуто з МВУ ЖКГ м. Армянська на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 900 грн. Стягнуто з МВУ ЖКГ м. Армянська держмито в дохід держави у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. В іншій частині позову ОСОБА_2 - відмовлено.

В апеляційній скарзі начальник МВУ ЖКУ м. Армянська Красногоров В.Ю. просить рішення суду скасувати, та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що суд постановив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме при ухваленні рішення не застосував норми Житлового Кодексу, згідно чого позивачка зобов’язана здійснювати внутрішній ремонт власної квартири самостійно. Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано стягнув моральну шкоду на користь ОСОБА_2, оскільки докази, які б підтверджували наявність будь-яких моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних позивачці, в матеріалах справи відсутні.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача; осіб, які з’явилися до судового засідання; дослідивши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги; вважає її такою, що підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення за наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення, або неправильне застосування норм матеріального права, які вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 частково, суд в обгрунтовання рішення послався на норми ст. ст. 23,1166,1167 ЦПК України, а також ст. 24 ЗУ «Про захист прав споживачів» (у старій редакції від 18.11.2003р.).

Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 є споживачем житлово-комунальних послуг згідно договору № 816 від 11.09.2006 р. (а.с. 4), укладеному між нею, як власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с. З), та виконавцем - Міським виробничим управлінням житлово-комунального господарства м. Армянська, яке згідно Статуту здійснює належну експлуатацію міського житлового фонду (а.с. 47-51).

У відповідності до вимог зазначеного договору виконавець зобов’язаний своєчасно і якісно надавати послуги по утриманню будинку, споруд і прибудинкової території, а споживач - належно та у строк їх оплачувати (п.п. 15,17 договору).

Актом обстеження міжвідомчою комісією виконкому Армянської міської ради від 21.05.2008 р. квартири позивачки підтверджено, що у залі і кухні є сліди протікання даху над віконними блоками через відсутність карнизних звисів (а.с. 5), усунення таких недоліків потребує ремонту штукатурки внутрішньої поверхні стелі, відкосів, стін згідно дефектної відомості (а.с. 76); вартість його складає 857 грн. відповідно до локального кошторису МВУ ЖКГ№ 2-1-1 (а.с. 89).

Ремонт даху - укладка рулонів, заміна карнизних звісив - був здійснений відповідачем у вересні 2008 р., під час розгляду справи у суді, що підтверджено нарядом -завданням № 179 від 20.09.2008 р., дефектною відомістю, актом прийому виконаних робіт (а.с. 56-58).

Згідно умов договору № 816 виконавець забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку, виконує весь комплекс робіт по утриманню будинку, та прилеглої території (п.п. 17.2), отже відповідач повинний був прийняти заходи для ремонту даху не під час розгляду справи, а раніше у відповідності до технічних вимог експлуатації житлових будівель, оскільки з матеріалів справи вбачається, що з цього приводу позивачка неодноразово зверталася до відповідача (а.с. 6,7).

Перерахованими обставинами підтверджуються вимоги позивачки щодо неналежного виконання відповідачем покладених договором обов’язків по своєчасному ремонту даху, що спричинило шкоду приміщенням її квартири

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. № 1875-IV споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг. Отже, відповідач зобов’язаний провести ремонт приміщень квартири позивачки згідно затвердженого кошторису.

Що стосується до вимог позивачки про відшкодування моральної шкоди, то такі не можуть бути задоволені через відсутність доказів наявності шкоди, заподіяної саме її життю чи здоров’ю внаслідок неналежного надання житлово-комунальних послуг, як того потребує вищезазначена норма закону.

Керуючись ст. ст. 303,304,307,309,313-315,317,319,324,325 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА.

Апеляційну скаргу виробничого управління житлово-комунального господарства на рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 21 січня 2009 року задовольнити частково.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 21 січня 2009 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким зобов’язати Міське виробниче управління житлово-комунального господарства м. Армянська провести внутрішній ремонт квартири АДРЕСА_1 відповідно до локального кошторису № 2-1-1 від 19.01.09 р. на суму 857 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити за їх необґрунтованістю.

Стягнути з МВУ ЖКГ м. Армянська судовий збір у дохід держави у розмірі 51 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 30 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржену шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законої сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.