Справа № 22-2308

2009 р.

Головуючий у 1 інстанції: Кофанов А.В.

Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.

Суддів: Прокопенка О.Л., Маловічко С.В.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Михайлівської сільської ради, третя особа - СТ «Автобусник», про визнання недійсними правовстановлюючих документів на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2007 року ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_3, Михайлівської сільської ради, третя особа - СТ «Автобусник», про визнання недійсними правовстановлюючих документів на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В позові зазначала, що відповідач ОСОБА_3 у 2004-2005 роках приватизувала земельну ділянку, розташовану на території СТ «Автобусник-8б»; при цьому оспорюваним рішенням Михайлівської сільської Ради № 8 від 22.12.2005 року її земельну ділянку було незаконно розширено за рахунок спільної дороги СТ «Автобусник-86». Подальшому, відповідачка встановила на дорозі металеві ворота, позбавивши її доступу до своєї земельної ділянки, яка знаходиться по сусідству із земельною ділянкою відповідачки, чим перешкоджає користуватися їй господарськими спорудами.

Просила суд зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення металевих воріт, встановлених на спільній дорозі.

У ході судового розгляду справи позивач звернувся до суду з додатковою позовною заявою, просив суд скасувати рішення Михайлівської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області №8 від 22 грудня 2005 року про розширення дачної земельної ділянки №24 і одержання її в свою чергу сумісно з дорогою, яка в товаристві «Автобусник - 86» визначена для сумісного користування. Визнати недійсним державний акт на приватизацію ОСОБА_3 дачної ділянки №24 в розмірі 0,0685 га залишив дійсним рішення цієї ж Ради №7 від 11 жовтня 2004 року в розмірі 0,08 га, а дорогу повернути в сумісне користування. Зобов’язати ОСОБА_3, нечинити перепони в користуванні половиною господарських забудов на цій же дорозі, а також знести ворота на в’їзді на сумісну дорогу.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 квітня 2009 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та передати справу на новий розгляд.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Судом першої інстанції встановлено і про це свідчать матеріали справи, що позивачка не надала суду жодного доказу того, що земельна ділянка відповідачки або хоча б її частина відноситься до земель дорожнього господарства або що відповідачка будь - яким чином зобов’язана утримувати дорогу для забезпечення проїзду транспортних засобів. Також суду не надано доказів того, що дорога яка ввійшла в земельну ділянку на яку відповідачці виданий акт на право приватної власності взагалі коли небудь існувала на законних підставах

В судовому засіданні представник відповідачки пояснив, що до земельної ділянки яка належить позивачці, підходе три дороги з різних боків ділянки і це позивачка підтвердила.

Окрім того позивачкою не надано суду доказів того, що їй будь яким чином передавалась у власність чи користування будівля яка знаходиться на земельній ділянці належній відповідачці.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 304, п.1 ст. 307,308,313, п.1 ст. 314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 квітня 2009 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.