Справа № 22ц-4525/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції Лисюк О.Д.
Доповідач у 2-й інстанції Коцюрба О.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого – Яворського М.А.
Суддів - Коцюрби О.П., Ігнатченко Н.В.
При секретарі – Бистрій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Баришівського міжрайонного прокурора Київської області на рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 липня 2006 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТС-Інвест Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання угоди укладеною та визнання права власності на земельні ділянки, частки (паї).
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а:
Товариство з обмеженою відповідальністю „АТС-Інвест Україна", звернулося до Баришівського районного суду Київської області з позовом про визнання угоди укладеною та визнання права власності на земельні ділянки, частки (паї).
Свої вимоги мотивувало тим, що 22 вересня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „АТС-Інвест Україна" та відповідачами по даній справі, були укладені договори міни згідно яких, Товариство з обмеженою відповідальністю „АТС-Інвест Україна" передало кожному із відповідачів сільськогосподарську продукцію на суму 7287 грн. (сім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 00 копійок ), а відповідачі в свою чергу брали на себе зобов'язання, що після отримання сільськогосподарської продукції провести її обмін на земельні частки (паї), власниками яких вони являються. Після підписання договорів міни, відповідачі зобов'язувалися вчинити дії щодо нотаріального посвідчення договорів міни та виділення земельних ділянок в натурі до 25 грудня 2003 року.
24 вересня 2003 року ТОВ „АТС-Інвест Україна" передало кожному із відповідачів сільськогосподарську продукцію на суму 7287 грн. (сім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 00 копійок ), тим самим виконавши умови договорів міни. Відповідачі по справі, взяті на себе зобов'язання по нотаріальному оформленні вказаних угод не виконують, посилаючись на відсутність коштів.
За таких обставин, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 05 липня 2006 року позов задоволено .
Не погоджуючись з рішенням Баришівського районного суду Київської області від 05 липня 2006 року, Баришівський міжрайонний прокурор Київської області оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі, зазначив, що рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 липня 2005 року ухвалена з порушеннями норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, Баришівський районний суд Київської області виходив з того, що між сторонами були укладені договори міни, згідно яких Товариство з обмеженою відповідальністю «АТС-Інвест Україна» передало кожному із відповідачів сільськогосподарську продукцію на суму 7287 грн. (сім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 00 коп.), а відповідачі в свою чергу брали на себе зобов’язання після отримання сільськогосподарської продукції провести її обмін на земельні частки (паї), власниками, яких вони являються.
Після підписання договорів міни, відповідачі передали Товариству з обмеженою відповідальністю «АТС-Інвест Україна» правовстановлюючі документи на земельні ділянки, частки(паї).
Згідно розписок, які були написані відповідачами, вони, відповідно до договорів міни, укладених між ними та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТС-Інвест Україна» від 22 вересня 2003 року, отримали повну оплату по даних договорах, але в подальшому, не виконали взяті на себе зобов’язання по належному оформленню договорів в нотаріальному порядку.
З такими висновками Баришівського районного суду Київської області колегія суддів не погоджується так як за правилами ст. 132 ЗК України угоди про перехід права власності на земельні ділянки підлягають нотаріальному посвідченню.
Згідно ст. 131 ЗК України укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
В статті 715 ЦК України вказано, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 716 ЦК України передбачено, що до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або
інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
За правилами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається . як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивачем не доведено ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, не надано доказів того, що відповідачі ухиляються від нотаріального оформлення договорів міни.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 липня 2006 року необхідно скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «АТС Інвест Україна» в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
В р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Баришівського міжрайонного прокурора Київської області задовольнити частково.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 липня 2006 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «АТС-Інвест України» в задоволенні позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: