Справа № 22ц-5950/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції Гавриленко В.Г.
Доповідач у 2-й інстанції Коцюрба О.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого – Яворського М.А.
Суддів - Коцюрби О.П., Данілова О.М.
При секретарі – Зінченко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 22 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Чорнобильський радіоекологічний центр», третя особа – ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а:
Позивач звернувся в Іванківський районний суд Київської області з вказаним позовом, в якому посилався на те, що в період із 13 січня 2000 року по 05 червня 2008 року працював в Державному спеціалізованому науково-виробничому підприємстві «Чорнобильський радіоекологічний центр» сторожем дільниці «Каповате» та був незаконно звільнений з роботи із 05 червня 2008 року за п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, як за вчинення прогулу без поважних причин.
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 27 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 травня 2009 року, позивача було поновлено на роботі. Стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 6433.55 грн.
Рішення суду про поновлення його на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу було виконано відповідачем лише 01 червня 2009 року, тобто із затримкою на сім місяців та чотири дні через умисні дії відповідача в особі директора Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Чорнобильський радіоекологічний центр» ОСОБА_3
Незаконним звільненням з роботи та затримкою виконання рішення суду про поновлення його на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, йому заподіяно моральну шкоду, яка виражається у душевних стражданнях, яких йому завдано, як самим фактом незаконного звільнення з роботи, так і умисними, тривалими діями відповідача щодо невиконання рішення суду.
У період із 28 жовтня 2008 року по 01 червня 2009 року він, маючи право на роботу та заробіток у відповідача, через його умисні дії був позбавлений достатніх засобів для гідного життя, повинен був позичати гроші, на всьому економити, з острахом чекати наступного дня.
Через незаконне звільнення, стан його здоров»я погіршився, в період з 09 червня 2008 року по 25 червня 2008 року він перебував на лікуванні.
Також в цей період він був позбавлений душевної рівноваги та спокою, так як не міг зрозуміти і йому ніхто доступно та чітко не міг пояснити, чому він, маючи право на працю та заробітну плату не може його реалізувати, чому керівник державного підприємства умисно не виконує рішення суду і на нього ніхто не може вплинути.
Він був змушений звертатися в різні державні установи з приводу порушення його прав відповідачем – Прип’ятського спеціального прокурора, Державної виконавчої служби, начальника Державного департаменту, Адміністрації зони відчуження, Міністра надзвичайних ситуацій України, первинної та територіальної профспілки.
Через недопущення його до роботи відповідачем протягом семи місяців та чотирьох днів, та у зв»язку з бездіяльністю керівників вище вказаних установ, він став роздратований, у нього погіршились відношення у сім»ї. Його намагання знайти роботу були марними, так як можливі роботодавці дивились на нього підозріло, не вірили йому, якщо він розповідав про обставини свого звільнення.
Відповідач умисно та нахабно не виконував рішення суду протягом семи місяців та чотирьох днів, не отримував на пошті в м. Чорнобилі його листи та документи державного виконавця щодо його поновлення на роботі, не отримував в приміщеннях Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Чорнобильський радіоекологічний центр» у м. Чорнобилі документи державного виконавця та суду щодо поновлення його на роботі і виконати рішення суду змушений був при наявній загрозі порушення кримінальної справи за невиконання судового рішення.
Йому також заподіяні душевні страждання тим, що він з вини відповідача безповоротно втратив частину грошей, що призвело до погіршення фінансового становища його сім»ї так як при відновленні йому трудового стажу за період з 06 червня 2008 року по 01 червня 2009 року йому не можливо нарахувати та виплатити надбавку за роботу вахтовим методом та доплату за роботу у зоні відчуження відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №571 від 27 квітня 2006 року, №831 від 10 вересня 2008 року, так як у вказаний час він фактично не працював у зоні відчуження, а право на вказану надбавку виникає лише при умові роботи у зоні відчуження.
В позовній заяві, ОСОБА_2 зазначив, що розмір спричиненої йому відповідачем моральної шкоди складає 100 тисяч грн., яку просив стягнути з відповідача.
При розгляді справи в суді, представник позивача уточнив позовні вимоги в частині розміру заподіяної моральної шкоди, зменшивши розмір її стягнення з 100 тисяч грн. до 16 530.49 грн.
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 22 жовтня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Іванківського районного суду Київської області від 22 жовтня 2009 року ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі просив скасувати рішення Іванківського районного суду Київської області від 22 жовтня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю, зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконне через невірне застосування норм матеріального права, а саме ст. 233 КЗпП України.
Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому відповідачем тривалим невиконанням судового рішення про поновлення на роботі та стягнення коштів за вимушений прогул, суд першої інстанції виходив з того, що вказані вимоги є безпідставними і не ґрунтуються на вимогах закону.
При цьому, Іванківський районний суд Київської області послався на те, що правовідносини між позивачем та відповідачем регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» та прийшов до висновку, що ОСОБА_2 мав право звернутися із скаргою до суду якщо бездіяльністю державного виконавця було порушено його право.
З такими висновками Іванківського районного суду Київської області колегія суддів не погоджується так як вважає, що суд безпідставно перевів трудові відносини між позивачем та відповідачем, які регулюються ст. 235 КЗпП України у відносини між стягувачем та боржником, які регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідач, як державне підприємство у своїй діяльності має неухильно дотримуватись Законів України, у тому числі положень КЗпП України.
Згідно ст. 235 КЗпП України у відповідача був обов’язок негайно виконати рішення суду, який він не виконав і цим порушив трудові права позивача, які підлягали негайному виконанню.
Таким чином, відповідач умисною затримкою виконання рішення суду з 01 листопада 2008 року по 01 червня 2009 року порушив трудові права позивача і це порушення було припинено лише 01 червня 2009 року, коли відповідач видав наказ про поновлення позивача на роботі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що такими діями відповідача, ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду.
Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, стан здоров»я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню і з Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Чорнобильський радіоекологічний центр» необхідно стягнуто на користь позивача заподіяну моральну шкоду в меншому розмірі, а не який вказано в позовній заяві.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення Іванківського районного суду Київської області від 22 жовтня 2009 року є незаконне, підлягає скасуванню і по справі необхідно ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів , -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Іванківського районного суду Київської області від 22 жовтня 2009 року
скасувати. ухвалити по справі нове рішення, яким стягнути з Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Чорнобильський радіологічний центр» на користь ОСОБА_2 3000 грн. заподіяної моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: підпис
З оригіналом згідно:
Суддя: О.П.Коцюрба